Не можна недооцінювати комуністів, що їх жменька, що їх усе менше потрапляє в український парламент, що соціалісти - то зовсім інші люди, або слухати байки, що в Європі подекуди й досі правлять соціалісти.

Та ж ці соціалістичні ідеї завдали поразки українській революції 1917-1922 рр. То така підступна сила, яка розвалює зсередини національне суспільство. "Соціалісти і демократи не ворожі комуністам - все це кодло симпатизує більшовицькій Росії і явно вороже до всіх тих, хто на своєму прапорі має - Бог, Вітчизна, національна свобода, честь", - писав Дмитро Донцов.

Он вони, іроди, черпають, - бабця Катерина тицяє пальцем у тракторець на ріці, до якого вишикувалися три вантажівки. - Ми це звідси ледь не кожен божий день бачимо!

Йдемо до машин. Нас помічають, але робота не зупиняється. Ковш зачерпує річкове каміння і продовжує навантажувати кузов МАЗа. Його водій, дебелий чолов'яга, зсуває брови на переніссі, робить крок нам назустріч і грізно запитує: "Чого вам тут треба?"

У двоїстій ситуації опиняються нині українські хлібороби. З одного боку, складається сприятлива економічна обстановка для сільського господарства - у світі зростають ціни на продукцію полів та ферм. І ця тенденція, що розпочалася 2007-го, не лише триватиме найближчими роками, але й набиратиме обертів, твердять фахівці. Почасти вона пов'язана з підвищенням вартості енергоносіїв - процесом, який, за прогнозами, обіцяє стати нескінченним.

У березні минуло третє десятиліття від часу відходу у засвіти славного сина українського народу, мужнього воївника за українську державність, одного з організаторів і провідників ОУН Степана Сулятицького.

Народився він у багатодітній родині 24 серпня 1895 року в Середньому Березові Коломийського повіту, його родичі належали до славного роду березівської шляхти Сулятицьких гербу "Сас", що засвідчують нобілітаційні документи, датовані 25 травня 1846 року.

В умовному рейтингу районів-скандалістів першість варто б віддати Косівському. Головні складові "успіху" - затята війна між адміністрацією Національного природного парку "Гуцульщина" і районною владою, клонування "Маєтків святого Миколая", масштабний перерозподіл землі. Найсвіжіше ноу-хау - протистояння опозиційних депутатів райради з "гепардами" і блокування трибуни. Минулого тижня в Косові знову воювали за землю: цього разу на кону - 1000 га.

Яремче - місто-легенда, бренд, який став частиною асоціативного ряду: Карпати - автентика - відпочинок - краса... Натомість, нинішня яремчанська дійсність є повчальним прикладом самознищення ідеального курорту через брак його виваженої концепції.

Якщо вживати сучасні поняття, то місто Яремче - це справжній бренд. Бренд-легенда, який став частиною асоціативного ряду: рай на землі - Карпати - автентика - відпочинок - краса - Яремче. Натомість сьогоднішня яремчанська реальність може бути прикладом того, як відсутність виваженої перспективної концепції веде до самознищення можливостей ідеального курорту.

Мешканці Угринова звинуватили війта в махінаціях із земельними паями і почали підготовку до референдуму про недовіру.

Більше сотні мешканців сусіднього з Івано-Франківськом села Угринів зійшлися в неділю, 16 березня, на збори біля сільського Народного Дому. Люди тримали саморобні транспаранти з написами "Прокуратура прикриває земельний дерибан в Угринові!", "В селі продано всі землі запасу!", "Орденоносець Терешкун, поверни землю пайовикам!" тощо. Однак пан Роман Терешкун, угринівський сільський голова, цих вимог не побачив.

Позавчора відбулося друге пленарне засідання ХVIII сесії обласної ради, яке в основному присвячувалось земельним питанням.

Як і очікувалося, найбільш дискусійною виявилася чергова спроба розширити територію села Поляниці Яремчанської міської ради. Це питання стояло в порядку денному ще попередньої, ХVII, сесії, однак через "недостатнє його вивчення" голова ради Ігор Олійник змушений був відкладати його розгляд кілька разів. Хоч дискутувалося воно не лише у постійних комісіях, на засіданнях президії ради, а й на розширеній нараді в ОДА і навіть з виїздом депутатів безпосередньо на місце, себто до Поляниці.

Нові мости та віадуки підносять місто вгору, підземні переходи та торгові центри дозволяють йому розростатися вглиб. Транспортні розв'язки розсмоктують ранкові "пробки", вечірня ілюмінація та підсвітка ошатних будівель з відреставрованими дверима тішить око і бадьорить. Встелена тротуарною плиткою вулиця гладко веде з аеропорту до центру Івано-Франківська. Гамірно скрізь - в аквапарку та скейт-парку, у вертикально озеленених кварталах пішохідного середмістя. Голова міста милується відлитим у бронзі двадцятиметровим пам'ятником засновника міста, встановленого на території відреставрованого палацу Потоцьких. А місто в нових семизіркових готелях приймає численних туристів, що з'їхалися на Євро-2012.

Михайло Бродський обіцяє випустити книгу про відносини лідера БЮТ Юлії Тимошенко і міністра надзвичайних ситуацій Нестора Шуфрича. Про це Бродський заявив "Українській правді", коментуючи слова Шуфрича про те, що Бродським рухає комплекс невдалого Шекспіра.

"Я спеціально випущу книгу "Нет повести печальнее на свете, чем повесть о бюджетном комитете". Саме в бюджетному комітеті відбулося зближення Тимошенко і Шуфрича", - сказав Бродський.

Нещодавно в "Галицькому кореспонденті" з'явилося інтерв'ю з новопризначеним головою Івано-Франківської ОДА Миколою Палійчуком, яке "вражає" відвертістю губернатора. Подамо це інтерв'ю в оригіналі:

- Миколо Васильовичу, ваше призначення на посаду губернатора громаді пояснювали приблизно так: Палійчук - компромісна фігура, що задовольняє усіх ключових політичних та економічних гравців регіону. В чому сенс цієї компромісності, як вам вдалося з усіма дружити і ні з ким не посваритися?

У вівторок, 13 листопада, обласні обранці таки проголосували за відповідне погодження для ТОВ "Мізунь". Але й агресивний лобізм БЮТівцями інтересів цього підприємства не пройшов повз увагу депутатського корпусу.

Засноване в 2002 році ТОВ "Мізунь" займається геологічним вивченням і дослідно-промисловою розробкою шести свердловин з водами типу "Нафтуся", "Кримська" і "Поліська" у селі Старий Мізунь Долинського району з липня 2004 року.

Картина - жахлива. Особливо коли цей екологічний вандалізм зважити у кілограмах і тоннах. Добре було б - і у прізвищах "хрещених" батьків... За неповний рік - з січня по вересень - понад 200 тисяч тонн шкідливих речовин викинули в атмосферу стаціонарні джерела забруднення обласних підприємств. Без врахування інших осередків-забруднювачів.

Головне управління статистики в Івано-Франківській області в інформації на ім'я керівництва апарату облдержадміністрації 7.11.2007 р. називає цифру конкретнішу: 201 тис. 150 тонн повільної смерті "закачано" в легені довкілля цього року.

Листопад - місяць особливий в історії українського народу. Він починається з пам'ятного Листопадового зриву 1918 року, який привів до утворення Західно-Української Народної Республіки... Але саме цього місяця у День скорботи ми вшановуємо і молимось за мільйони жертв, які впали від комуністичного режиму, що теж постав у листопаді. 90-річчя цієї події сучасні більшовики відзначають у ці дні. Саме відтоді починається стражденна Голгофа України у ХХ столітті.

Сьогодні відомий археолог Тарас Ткачук розповідає про одну з найунікальніших знахідок на Галичині - мідну сокиру, яка датується 2 тис. років до н. е. і належить до межановіцької культури епохи бронзи. Власне, ця культура раннього бронзового віку займала значну територію Центральної та Східної Європи, а її носії населяли і теперішню Галичину. Це часи Хаммурапі у Вавилонії, Середнього царства в Єгипті, пізнього Єрихона в Ізраїлі.

Історія з кількома невідомими

Коли на вулиці Сорохтея в Івано-Франківську, ліворуч від вищого професійно-технічного училища №18, побачите дев'ятиповерхівку - не вірте очам своїм. Її немає. В місті немає і в області нема. Цей будинок - без власника, він - нічий. Тому три сотні мешканців у ньому живуть без води і без тепла.

про хабаровський край, будинок-примару і земельні дріжджі в Лисці.

Межа між "пересічними" і "непересічними" українцями сьогодні дослівно пролягає по землі й визначається в натурі. Скандальна роздача 400 га київською міськрадою на суму біля 10 млрд. дол., постріли в керівника Держземагенції, торгові центри на руїнах архітектурних пам'яток і втретє "загублені" заяви на ділянку під город чи хатину мешканців якогось приміського села в Тисменицькому районі - все це лише окремі прояви одного явища - масштабного дерибану української землі. У цей захоплюючий і прибутковий процес втягнуто цілу армію службовців і обранців різного рівня - від кабмінівських важковаговиків до депутатів сільрад.

Роздуми у ключі десятих роковин з часу розпаювання (завершене в 1997 році) колишніх колгоспних земель на Прикарпатті ("Галичина" за 10 і 24 травня та 12 червня) неминуче приводять до висновку: роздрібнення сільськогосподарських угідь, ліквідація колективних господарств призводять не лише до деградації недавно ще родючих грунтів. У багатьох селах бачимо, як важко виживають селяни. Спека, неврожай, борги, безробіття, злидніѕ Від усього, що навалилося на них, ніколи і вгору глянути. Зрештою, багатьом уже й не до землі.

Край світу просто не може бути одним. Мандрувати до кінця можна і в цей бік - Богородчанським шосе до села Гута. У Старій Гуті шлях уривається. Наступна точка - гора Сивуля, а по той бік чорничних Горган - Закарпаття. Як і в усіх інших краях світу, в Гуті діється все страшенно цікаве.

Незамінний посібник для амбіційних, жвавих і комунікабельних сільських голів, яких не лякають труднощі, КРУ і прокуратура. В ньому редакцією "ГК" узагальнено результати клопітких польових досліджень передового досвіду земельного дерибану в сусідніх із обласним центром селах. Саме тут, на тисячах гектарів державної, комунальної і розпайованої землі, всупереч здоровому глузду і мораторію на торгівлю площами товарно-сільскогосподарського призначення найкраще проступають суворі обриси і формати справжнього ринку землі.

У протистоянні нового та старого орендарів центрального продуктового ринку Івано-Франківська з'явився перший потерпілий. Голова міста Віктор Анушкевичус хвилюється за своє життя.

Минулого тижня, в середу, в кабінеті міського голови Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса стався ганебний акт мордобою. Депутат міськради від Партії регіонів, бізнесмен Ігор Халаменда, відомий в певних колах під прізвиськом Бура, увірвався до кабінету мера і побив присутнього там івано-франківського бізнесмена Романа Калина, відомого в певних колах під прізвиськом Ланц. Міський голова не розгубився: він викликав міліцію і написав заяву до СБУ.

Про цю людину писали багато видань, зокрема й українські за кордоном. Ось як описав одну із своїх зустрічей з нашим героєм, яка відбулась наприкінці 40-х років, письменник і публіцист Олег Лисяк: "Я зобачив незвичайну постать, яка звертала не лише мою увагу, а й увагу багатьох людей, - це був високого зросту чоловік, в чорному гумовому плащі й спортивному кашкеті з малою валізочкою в руці. З-під кашкета гляділи жовто-блакитні очі, а п'ястук, що в ньому тримав великан рукоять валізки, знаменував незвичайну силу".

Аж на десятий день, тобто на вчора, в Ожидові, де 16 липня в 58-вагонному товарняку зійшло з колії 15 цистерн із жовтим фосфором і навколо них здійнялися хмари не тільки отруйного диму, а й брехні і страху, силами залізниці й підрозділів МНС нарешті піднято і завантажено на залізничні платформи всі цистерни. Вчора ж, на час написання цього матеріалу, цистерни мали вже відправити назад до Казахстану. Як запевнював міністр з питань надзвичайних ситуацій Шуфрич, вони ніде не зупинятимуться й оминатимуть всі великі міста в супроводі двох пожежних потягів, причому швидкість пересування буде мінімальною задля гарантування більшої безпеки.

У Франківську зносять архітектурну пам'ятку національного значення, зате відкривають ще один ринок.

Пам'ятка промислової архітектури - варний цех пивзаводу на Новгородській, 49, зведений у 1767 році, - доживає останні дні. Навіть у нинішню небувалу спеку зо два десятки оголених до пояса і начорно засмаглих будівельників жваво розбирають вимурувані з добротної австрійської цегли "Rauch" стіни. Цеглини гуркотять додолу дерев'яними жолобами і часто розколюються. Вцілілі складують і вивозять вантажівками.

Прикарпатські очільники Блоку Юлії Тимошенко продовжують пожинати плоди нерозбірливого формування передвиборчих списків під час останньої виборчої кампанії.

Минулої п'ятниці в центрі Івано-Франківська посеред білого дня сталася сутичка між депутатом обласної ради Зіновієм Бойчуком і депутатом міської ради Олегом Олексюком. Бойчук заявляє, що Олексюк його побив...

Основний конфлікт тліє, час від часу спалахуючи, навколо відкликання міжпартійним з'їздом БЮТ шести депутатів Івано-Франківської міськради, які всупереч партійній і фракційній дисципліні створили промерську "Демократичну платформу" в БЮТ.

Як уже інформувала "Галичина", 11 червня жителі села Герині Долинського району та прилеглих вулиць міста Болехова на певний час перекрили рух транспорту на автошляху Чернівці - Стрий, вимагаючи припинити забруднення довкілля шкірообробними підприємствами міста, зокрема ТзОВ "Світ шкіри". За інформацією відділу внутрішньої політики Долинської райдержадміністрації, того ж дня вироблено рішення, яке планували прийняти на сесії Болехівської міськради 21 червня 2007 р. Можливо, саме це привело представників пікетників до сесійної зали, та, як виявилося, розглядати "шкіряне питання" чи приймати з цього приводу якесь рішення на ХVIII сесії Болехівської міської ради і не планувалося...

Позавчора 5 червня Івано-Франківська міська територіальна виборча комісія провела своє засідання, на якому розглядалось подання партії БЮТ про дострокове позбавлення повноважень семи депутатів міської ради їхньої фракції та призначення на їхні місця наступних кандидатів у депутати у виборчому списку партії.

Тільки но комісія приступила до роботи, як депутати міськради, що були присутні на засіданні (як ініціатори цього звернення, так і ті, хто попали у немилість) почали активно "допомагати" комісії у розгляді питань своїми зверненнями, виступами, спічами, а у більшості випадків просто репліками.

Оскільки вода - це основа людського існування, тобто найцінніше, що може бути в житті людини, то жителі Тлумача відчули цю істину буквально в матеріальному сенсі цього слова. Адже тариф на воду у Тлумачі становить 7.90 гривень за один кубометр - це чи не найбільший показник в Україні. Для прикладу в Івано-Франківську вода коштує 1,09 грн. за м3, в Києві - 1,46, Харкові - 1,65, Чернівцях - 2,43. Більше того: вода у Тлумачі неякісна і шкідлива для здоров'я, але тлумаччани хіба що можуть про це здогадуватися.

Найчистішу в Європі річку забруднює Рожнятівський молокозавод

Майже 40 жителів села Сваричева на Рожнятівщині вдарили на сполох - звернулися до керівництва рожнятівських райдержадміністрації та райради, в обласну екологічну службу: "Громада села Сваричева (вулиці Довга, Коркова, Підмонастир) просить вирішити питання щодо забруднення річок Дуби та Чечви відходами від молокозаводу "Карпати"...". Селяни намірені ініціювати закриття приватного виробничого підприємства "Рожнятівський молокозавод "Карпати", бо окрім обіцянок, на їх думку, нічого не вирішується: "Забруднення вже є в криницях прилеглих вулиць села, річка вкрилася білим мохом, неприємний запах витає довкола...

Рожнятівську височину угледіти серед густої зелені неважко. Та віднайти на ній залишки колись могутнього замку без провідника - річ марна. Там тепер райвідділ міліції, неподалік - залишки зруйнованого приватизацією кінотеатру та місцева загальноосвітня школа. Та попри все у книжці "Рожнятів. Сторінки історії" 2005 року читаємо: "У середині ХVIII ст. граф Скарбко на рожнятівській височині відбудував новий невеликий замок, який зберігається до теперішнього часу..." Замок-привид? Ні мурів з бійницями, ні веж чи захисних валів...

Симпатична вигадка про Гуцульську Демократичну Республіку зі столицею в Косові народилася в середовищі тамтешніх батярів і "спекулянтів" у 70-их роках минулого століття. Ясна річ, не було жодних маніфестів, актів чи декларацій. Однак цей чи то жарт, чи то міф влучно і дотепно узагальнив неписаний кодекс містечкового співжиття, який позначався на вчинках, стосунках, приватних історіях косівчан, робив їх іншими, особливими, можливо, навіть вільнішими.

Антимонопольний комітет звинуватив будівельників у завищеній рентабельності. Будівельники "наїзду" не злякались і ціни на житло знижувати не збираються.

Вчись, студенте: хто будує, той їздить на "джипі", - так свого часу хвацько узагальнив ситуацію з прибутками в будівництві один франківський підприємець.

В івано-франківському арт-клубі "Химера" колекціонер Михайло Коцаба постійно демонструє для публіки свої колекційні набутки. Серед них не так давно була виставка під назвою "Документальна Галичина-II: газетофілія". В експозиції переважали галицькі видання 30-х років ХХ ст., але серед них були й справжні раритети, такі як російська газета "Северная почта" з 1813 року чи польськомовна "Gazeta Lwowska" з 1870-го та ін. "Документальна Галичина-II: газетофілія" була п'ятою тематичною виставкою М. Коцаби в "Химері" та 14-ю загалом.

Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 100-річчю Головнокомандувача УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича, відбулась у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника.

До її проведення доклалися обласна держадміністрація і обласна рада, Інститут історії України НАН України, Інститут історії і політології, Всеукраїнське братство ОУН-УПА і, звичайно ж, господарі, які приймали науковців з усієї України.

Суперечки та колізії навколо готелю "Київ", що знаходився в будівлі на вулиці Незалежності,4 в Івано-Франківську почалися ще 2003 року. В політичних колах говорили про те, що готель хоче прибрати до рук тодішній міський голова міста Зіновій Шкутяк, та його заступники. Але офіційного підтвердження ця інформація не знайшла. Інші говорили, що міська влада старається не для себе, а відстоює інтереси наближених до себе людей. Проте, чутки чутками, а готель "Київ" якось тихо і непомітно опинився у приватних руках, які зараз помаленьку частинками його розпродують.

Минає річниця створення дивізії "Галичина". У радянські часи цю сторінку нашої історії всіляко паплюжили, а самих дивізійників вважали зрадниками і поплічниками фашистів. Але і в роки незалежності правда про мотиви і справжні цілі створення цього українського військового формування в складі військ СС Німеччини не може пробитися до свідомості нинішнього покоління. Про це наша розмова з головою управи Івано-Франківської станиці Галицького братства колишніх вояків 1-ї УД УНА ("Галичина") Володимиром Малкошем.

Втомлена після довгого буденного дня прийшла я додому. Відчула гірко-солодкий присмак у душі. Згодом зрозуміла, що це через мову...

Мова. Невидиме коло енергії й емоцій, що оточує нас. Мова невидима, але я відчуваю спотворення, завдані їй.

Я знаю, що слово - безцінний дар неба, його благословення, це політ без початку і кінця, запах сонця, колір повітря, музика веселки. Слово - це крила. А навіщо крила, коли літати заборонено? Слово - це меч, що може вбити чи захистити. Слово чисте, і тільки нам вирішувати, як його використовувати: на добро чи на зло...

Після підписання угоди про співпрацю й спільну опозицію БЮТу і "Нашої України" на всеукраїнському, а після того й на регіональному рівні, настала черга підписати відповідну угоду і на місцевому рівні.

Саме для цього зібралися 20 березня голови міських та районних організацій Івано-Франківської області "Батьківщини", "Народного Союзу "Наша Україна" та політичних партій БЮТ і "Нашої України", щоб урочисто підписати угоду про співпрацю на місцевому рівні.

Дослідник історії Сергій Плачинда: "Початки цивілізації на наших теренах сягають XV тисячоліття до н. е.

Як ми вже повідомляли, в Івано-Франківську побував письменник-публіцист і громадський діяч Сергій Плачинда, відомий оригінальними поглядами на українську минувшину і трактуваннями тих чи інших її періодів. Зокрема, автор книги "Лебедія (Коли і як виникла Україна)" переконаний, що саме Прикарпаття за сивої давнини було плацдармом, на якому формувалися українська нація й інші індоєвропейські народи.

В неділю, 4 березня, на Косівщині мав відбутися місцевий референдум. Його ініціатори (депутати райради) поставили місцевим жителям одне запитання: "Чи згідні ви, щоб Косівська районна рада прийняла рішення (надала висновок) про погодження надання земель лісового фонду 32 271 га Національному природному паркові "Гуцульщина"?

Вчора ми звернулися до голови ТВК Леоніда Процюка, щоб довідатися, чи відбувся референдум (тобто чи прийшло на дільниці більше половини внесених до списків громадян) і які попередні результати.

70 років тому в Городенківському повіті розпочали зйомки першого західноукраїнського повнометражного фільму "До добра і краси". Замовником стрічки виступив Ревізійний союз українських кооперативів, тож відповідно до сценарію, який написали Роман Купчинський і Василь Софронів, вона мала агітувати за українську кооперацію, що якраз робила свої перші кроки.

За сотку землі в приміських селах готові викласти 4-5 тис. у.о.

"...В Івано-Франківську фактично вже немає вільних земельних площ. Для того, щоб продовжувати будівництво, потрібно розширювати межі міста", - неодноразово доводиться чути характеристику земельної ситуації в обласному центрі від чиновників різного рівня.

Весною 1945 року на Станіславщині починаються перші, але вже невідворотні зміни в укладі життя мешканців краю. Чимраз настійливішими стають заклики до селян об'єднуватися в колгоспи. У березні відбувається обласна нарада голів сільських рад за участю депутатів рад трудящих усіх рівнів (включно з депутатами Верховної Ради СРСР), на якій тема об'єднання селян у колективні господарства стає провідною. Єдина на той час офіційна обласна газета "Прикарпатська правда", публікуючи на своїх сторінках звіт із цієї наради, повідомляє про першу ластівку колгоспного руху.

Запитаймо себе: хто панує нині в Україні? "Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування", - записано в Конституції України. Та біда в тому, що влада і політики написали народові гарну Конституцію, а самі її не дотримуються. Наші можновладці, об'єднавшись зі своїми однодумцями у всіх гілках влади, про людський фактор зовсім забули, вони де-факто працюють на себе і проти української державності. Погляньте на ті закони, які вони натворили під себе. Це зарплати і пенсії у неймовірних сумах та ще й пільги, а народові - те, що падає з їхнього столу.

...Хтось з молодших публіцистів наших уже часів підносив питання, чому у нас святкують Полтаву і Берестечко, а не Жовті Води чи Конотоп, чому доба 1917 - 1918 рр. - це не Київський Арсенал чи Мотовилівка, а саме неодмінно Крути. Число поразок у нашій історії, напевно, не є вже таким разючим у стосунках до числа перемог...

Подія, вірніш явище, що називаємо його Крутами, є чимсь, до чого треба й варто підходити інакше... Бо нарід, творячи з якоїсь події легенду, - а Крути, без сумніву, є й будуть однією з найвеличніших легенд нашої нації, - знає, що він робить.

У новому 1945 році радянська влада на Західній Україні продовжує придушувати опір українських партизанів. У тодішній пресі з'являється розпорядження начальника управління НКВС у Станіславській області полковника держбезпеки Михайла Завгороднього, в якому учасникам ОУН та УПА пропонується "добровільно з'явитися з спокутою групами та поодинці, станичним, підрайонним, районним, повітовим, окружним і обласним керівникам ОУН, командирам куренів, сотень, чот, роїв, боївок, кущів самооборони, служби безпеки і жандармерії УПА з'явитися зі зброєю та майном для здачі".

14 cічня 2007 р. Юрій Луценко під час проведення фестивалю вертепів "Карпатія" своїми висловами на сцені демонстрував прихильність до бандерівського Карпатського краю. Однак відомо, що до недавнього часу він належав (чи ще й далі належить?) до СПУ, а виховувався в родині першого секретаря міського комітету КПУ.

То його слова є виявом світогляду, чи технологічним прийомом, спрямованим на завоювання прихильності виборців Прикарпаття? Нехай про це скаже він сам у пропонованому нижче інтерв'ю.

Упродовж минулого тижня європейська спільнота активно обговорювала драматичну відставку польського архієпископа Станіслава Вельгуса. Він заявив про неї за півгодини до інавгурації. Цей крок став публічним визнанням архієпископом того, що він свого часу співпрацював зі спецслужбами комуністичного режиму. Драматизм ситуації полягає в тому, що цей день мав би стати святковим як для самого архієпископа Вельгуса, так і для польської католицької церкви. Замість цього зі сльозами на очах він змушений був відмовитись від посади.

Не секрет, що абсолютна більшість наших громадян традиційно зустрічає Новий рік у товаристві... телевізора. Тому-то те, що пропонують телеканали глядачеві, набуває особливого значення. і важливі не лише форма, картинка, набір телеведучих та телегостей, а й передусім зміст і дух передач.

Цьогорічної новорічної теленочі я намагалася відстежити, що було українського у новорічних передачах українських телеканалів. Йдеться, звісно, не про появу на телеекрані виконавців у вишиванках та шароварах, не про наявність "українських" номерів у програмах, а про національний дух.

Напередодні 1945 року уже ні в кого не було сумніву, що наступний рік стане останнім роком Другої світової війни. У передчутті близького завершення воєнних дій сильні цього світу розпочали нову комбінацію великої геополітичної гри. США, Велика Британія та Радянський Союз на власний розсуд ділили політичну карту Європи, зрушуючи з місця мільйони переселенців, перекроюючи кордони держав. Промовистим у цьому контексті став виступ прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Черчіля 15 грудня 1944 року у палаті громад на дебатах з питання, присвяченого Польщі. Текст цього виступу опублікувала єдина офіційна газета області "Прикарпатська правда".

У Росії прийнято Державну програму зі сприяння добровільному переселенню в РФ співвітчизників, що проживають за кордоном.

Державницький дух у російському президенті озивається все гучнішим голосом. Збирання земель російських та інших, що раніше належали до імперії, - справа дуже складна і не вирішувана в два президентські терміни. Тож, підхопивши озвучену наприкінці минулого року головою Ради Федерації РФ З. Мироновим ідею "повернути в Росію 25 мільйонів колишніх співвітчизників", хоча й експерти застерігали, що такої кількості росіян за межами Росії просто нема, нинішній господар Кремля вирішив зміцнювати державу бодай збиранням людей російських під покров двоголового орла.

У листопаді 1944 року в Станіславі стають відчутнішими зовнішні прояви радянської влади. Машина комуністичної пропаганди набирає обертів. У місті утворюють університет марксизму-ленінізму з історичним факультетом. Про цю подію єдина на той час офіційна газета області "Прикарпатська правда" писала так: "Основне завдання університету - допомогти радянському й партійному активу Станіслава оволодіти теорією Маркса, Енгельса, Леніна, Сталіна.

На початку листопада Президент України з нагоди 30-річчя Української Гельсінської групи орденом "За мужність" відзначив і долинянина Петра Січка. А у переддень другої річниці Майдану звільнив з посади голови Долинської райдержадміністрації Володимира Січка "за неналежне виконання службових обов'язків". Про гострі кути в коридорах регіональної влади та "четверте повстання Січків" - в ексклюзивному коментарі екс-голови Долинської РДА.

Добре там, де нас нема... Про те, що ця народна приказка далеко не завжди справджується, свідчить прихована в ній іронія. Багатьох наших читачів з обласного центру після підвищення вартості житлово-комунальних послуг цікавить, а скільки ж доводиться сьогодні платити за них жителям інших міст України. Отож порівняймо.

Якщо в Івано-Франківську споживач сьогодні має платити (разом з ПДВ) за гігакалорію теплової енергії 179 грн. 83 коп., то найвищий в Україні відповідний тариф в Ужгороді - 224,90 грн., найнижчий у Сімферополі - 62 грн.

У листопаді 1944 року в Станіславі стають відчутнішими зовнішні прояви радянської влади. Машина комуністичної пропаганди набирає обертів. У місті утворюють університет марксизму-ленінізму з історичним факультетом. Про цю подію єдина на той час офіційна газета області "Прикарпатська правда" писала так: "Основне завдання університету - допомогти радянському й партійному активу Станіслава оволодіти теорією Маркса, Енгельса, Леніна, Сталіна.

Частину потужностей Бурштинського енергетичного острова продадуть Росії? "Віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв прогнозує початок продажу потужностей для експорту електроенергії в 2007 році", - повідомили нещодавно центральні засоби масової інформації, цитуючи заяву віце-прем'єра на одній з останніх прес-конференцій. За словами Андрія Клюєва, "наступного року на "Бурштинському острові" (Бурштинська ТЕС) ми продаватимемо потужності на тендері, щоб не було жодних спекуляцій: хороша ціна, або погана ціна".

Переселення українців із західної Бойківщини в 1951 році:вирівнювання кордонів чи депортація чистої води?

Цього року минає 60 літ після завершення масового примусового виселення українців із західних етнічних земель, що тепер у межах Польщі.

За підрахунками Об'єднання товариств депортованих українців, від депортації 1944 - 1951 років загалом постраждали майже 700 тисяч українців.

17 років тому відкрилася страшна трагічна сторінка нашої історії - Дем'янів лаз. Небачене в історії людства звірство тоталітарного режиму. Після голод�