20 серпня 2008 р. Загін добровольців Івано-Франківської обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" здійснив гуманітарну акцію надання допомоги потерпілим від повені 23-27 липня 2008 р. в Тисменицькому районі.

Село Підпечари. Біди наробила мілка й неповноводна у "мирний час" річечка Ворона. Показником є придорожні яблуньки та сливки.   Проїжджаючи сільською вуличкою, зауважуєш на 1,5-2-метровій висоті їхніх гілок паводкове сміття. Звичайно ж, солідні кам'яниці місцевих газд, на відміну від саманних споруд Снятинщини, витримали натиск води. Одначе, вся городина знищена вщерть, замулені пивниці й надвірні споруди, розмокли підлоги, меблі, поруйновані стіни старіших будівель. А у Веляник Світлани блискавиця спопелила хату. "У неї найгірше біда", - в один голос твердять та спроваджують на той кут села односельці.

"Всього зазнала на своєму довгому віку: один брат в партизанці розірвав себе гранатою, інший суджений був, а сама відбула 10 років Сибіру. Й ніколи не сподівалася, що й тепер, на схилі літ, доведеться пережити біду", - бідкається Чехурська Варвара та все допитується, як називаються ті молоді легіні, що завітали до її господи та пропонують допомогу. Аби в церкві замовити службу за їхнє здоров'я. А взнавши, що представляють Всеукраїнське об'єднання "Свобода", просльозила старенька від радості, бо ще й виявилася землячкою Олега Тягнибока.

Село Побережжя. Тут вже могутній Дністер не спинила дамба, висипана ще після повені 69-го та з розрахунку на її обсяги. В п'ятьох місцях водна стихія прорвала благеньку оборону й ринула на село, що стоїть обабіч. "А якби й не прорвала, то пішла б верхом. - Нарікає депутат сільської ради Лищишин Василь, що супроводжував свободівців по селу. - Бо ж дамба, як і будь-яка інша гідротехнічна споруда, потребує догляду та оновлення. Економила влада на ній всі ці роки, а тепер все одно віддасть сторицею, бо по факту змушена ремонтувати прориви, нарощувати вал та ще й компенсувати завдані збитки".

Обійшовши всі заплановані адреси, свободівці зрозуміли, що "сільське радіо" миттєво поширило звістку: "Комісія приїхала". Де й взялися на безлюдній в цей полудневий час вулиці селяни, миттєво перепиняли, ділилися горем, запрошували до хати оцінити збитки. Врешті розуміли, що ці молоді хлопці не мають відношення до влади, але таки висловлювали сподівання невдовзі зустрітися і також отримати допомогу. "Ну й що мені ті копійки, - голосила згорьована мати. - Чи я відкуплю за них знищені меблі та хатнє начиння?! А чи зараджу синові, що 6 місяців віддав на ліквідації Чорнобильської катстрофи, а тепер інвалід і гасне мов свічка, не встаючи з ліжка!?". Звичайно ж, допомогли і їй.

Людська біда безмежна! А побороти її може лишень безмежніша людська доброта і жертовність.

Прес-служба Івано-Франківської обласної організації ВО "Свобода"