Приймаючи участь в акції ВО "Свобода" "Сьогодні Грузія - завтра Україна?!", що проходила 13 серпня на Вічевому Майдані м. Івано-Франківська, голова прикарпатської обласної організації та заступник голови партії з питань ідеології Олександр Сич виступив перед присутнім з коментарем подій у Грузії. Він, зокрема, сказав:

"Сьогоднішня акція - це наш внесок у той ланцюг протесту, який організували наші партійні побратими із Всеукраїнського об'єднання "Свобода" перед посольством Росії та її консульствами у Києві, Львові, Одесі, Харкові, Сімферополі. Користуючись яскравим прикладом, який демонструє війна в Грузії, ми хочемо вчергове привернути увагу українського суспільства і вищого державного проводу України до тої небезпеки, що вже стоїть на українському порозі. Допоки Україна не зазнала того, що сьогодні переживає Грузія, слід для себе усвідомити уроки з її трагедії.

Урок 1. Сьогоднішня агресія Росії проти Грузії - це вияв традиційної, сформованої століттями, російської імперської політики і чергова ланка в ланцюжку подібних агресій: після Угорщини 53-го, Чехословаччини 68-го, Афганістану 79-го, врешті - після Чечні. Державний провід України раз і назавше повинен усвідомити - немає "старшого брата", а є північний хижак! І небезпека Українській державі буде загрожувати до тих пір, поки ми його не знищимо, а Російську імперію не розчленуємо на національні складові. Пересічний угрофін може й надалі умлівати від українського сала, жінок й мелодійної української пісні, але російські правителі ніколи не відречуться від традицій імперської політики.

Урок 2. Російська агресія проти Грузії є небезпечним прецендентом сучасної міжнародної політики. Абстрагуючись від Чечні, яка є внутрішнім суб'єктом Російської Федерації, можна стверджувати, що після виведення військ з Афганістану Грузія стала першою державою, якій Росія збройною силою брутально нав'язує свою волю. І якщо світова спільнота не може протиставити цьому прецендентові ефективного механізму протидії, то він загрожує перерости в систему.

Урок 3. Сьогодні європейські і світові інституції - ООН, НАТО, Євросоюз - також несуть частку вини за трагедію грузинського народу, бо, відповідно до народної мудрості, "відповідальні за тих, кого приручили". Адже перша гарантувала кожній країні, яка постала на руїнах совєтської імперії, право на незалежний державний розвиток, а дві наступні - давали Грузії неоднозначні сигнали, що вона може сміливо виходити з фарватеру російської політики. Але коли Росія у відповідь на незалежну політику Грузії застосувала збройну агресію, то всі ці інституції, вся Європа і США,  спромоглися тільки на співчуття, але не застосували реальних механізмів впливу на Росію. Отож Україна повинна затямити, що ефемерні надії на зовнішню підтримку та на різноманітні паперові гарантії європейських та світових структур не збережуть державної незалежності України, а найголовнішим чинником її національної безпеки може бути лишень опертя на сили власного народу і розбудова потужного українського війська та відновлення ядерного статусу держави.

Урок 4. Безсумнівно, що сьогоднішня агресія Росії проти Грузії це також і дуже виразна погроза Україні. Адже після держав Прибалтики саме Україна і Грузія найбільш динамічно з-посеред інших постсовєтських держав здійснюють намагання вирватися з-під російського неоколоніального впливу. Не так вже й важко спрогнозувати, що в Криму може бути розіграний сценарій, аналогічний південноосетинському: спочатку інспірація російськими спецслужбами сепаратистських заворушень, потім - інформаційна атака у відповідь на правомірні дії української влади, далі - введення російських військ "для защіти прав граждан Расії і рускоязичнава насєлєнія", а після завершення агресії - як мінімум вимога "особливого статусу" для "української Південної Осетії і Абхазії", себто для Криму і Закарпаття. А тому, у відповідності до неодноразових вимог Всеукраїнського об'єднання "Свобода", Крим має бути зведений до рівня області, Севастополь позбавлений особливого статусу, а Службою Безпеки України в Криму виявлені та позбавлені українського громадянства всі особи, що, окрім нього, мають також російське громадянство.

Урок 5. Парадокс, але, не зважаючи на наше дружнє ставлення до Грузії, Україна силою доконаних фактів і мимо своєї волі стала втягнутою у російсько-грузинську війну. Адже проти Грузії задіяні кораблі та бойові підрозділи російського Чорноморського флоту, який базується на українській території. Якщо такі преценденти будуть продовжуватися і в майбутньому, то не виключено що територія не тільки Криму, але й всієї Української держави може стати об'єктом помсти з боку чергової жертви російської агресії. А тому кораблям Чорноморського флоту, які без погодження з українською стороною взяли участь у бойових діях проти Грузії, має бути встановлена заборона на повернення до місця базування в Криму, а сам флот  негайно виведений з території України.

Ми зі здивуванням спостерігаємо відсутність реакції на російську агресію проти Грузії, а у зв'язку із цим і на реальну загрозу України, з боку тих політичних сил, які до недавнього часу найбільше маніпулювали довірою прикарпатських виборців. Врешті, де реакція на події в Грузії Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, яка так любить піаритися з будь-якого приводу!?. Що, сподівається російської підтримки на наступних президентських виборах?.. Та грець із ними! А ми, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", робимо все можливе, щоби зберегти державну незалежність та наростити обороноздатність України і щоби наша совість була чиста перед наступними поколіннями українців".

Прес-служба Івано-Франківської обласної організації ВО "Свобода"