 Мешканці Угринова звинуватили війта в махінаціях із земельними паями і почали підготовку до референдуму про недовіру.
Більше сотні мешканців сусіднього з Івано-Франківськом села Угринів зійшлися в неділю, 16 березня, на збори біля сільського Народного Дому. Люди тримали саморобні транспаранти з написами "Прокуратура прикриває земельний дерибан в Угринові!", "В селі продано всі землі запасу!", "Орденоносець Терешкун, поверни землю пайовикам!" тощо. Однак пан Роман Терешкун, угринівський сільський голова, цих вимог не побачив. Він начебто був аж так заклопотаний організацією вечора пам'яті Великого Кобзаря, що не спромігся навіть відкрити для односельців приміщення клубу. Учасники зібрання терпляче відстояли на сходах понад три години. Вони кажуть, що їм нікуди вже поспішати. Усе життя ці люди тяжко відпрацювали в місцевому колгоспі, отримали за це, врешті, частки розпайованої колгоспної землі. І лише недавно пайовики дізналися, що сільський голова розпорядився їхніми ділянками на власний розсуд. Винахідливий війт Чим вищий попит на землю, тим нижча опірність чиновників і обранців різних рівнів до "сірих" схем її дерибану. Тому на сьогодні ради прилеглих до обласного центру сіл практично вичерпали резерви вільних площ. Тим жорстокішою стає боротьба за кожну сотку, а методи відчуження ділянок вражають безнадійним цинізмом. В принципі, увесь не надто вибагливий "сірий" репертуар з продажу с/г земель можна звести до такої послідовності: оформлення ділянок на підставних осіб, зміна цільового призначення і подальший збут легальному набувачу. Коли ж вільні угіддя закінчуються, окремі керівники вже не можуть зупинитися і проявляють такі чудеса винахідливості, гідно оцінити які здатні хіба правоохоронці й судді. Саме так сталося і в Угринові. Війт із багаторічним стажем Роман Терешкун явно переріс тісні рамки й обмеження сільського врядування, він сміливо і по-новаторськи трактує приписи законодавства і дуже оригінально розуміє інтереси громади. Про це недвозначно свідчать матеріали перевірки Угринівської сільради в квітні 2007 року з переліком порушень на десяток аркушів, відповіді прокуратури області на звернення мешканців, протест прокуратури на рішення сільських обранців, її ж судовий позов з вимогою визнати незаконними певні рішення сільради. Йдеться саме про наділи, стурбовані власники яких зібралися в неділю на сходах Народного дому. Кидок Згідно з президентським указом 1995 року, колективні господарства було роздержавлено, а їхні землі розпайовано поміж колгоспниками і працівниками соціальної сфери села. В Угринові 259 пайовиків. У 2000 році ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" розробив технічну документацію для схеми поділу земель і проект передачі селянам паїв у натурі. Відповідно до проекту було розпайовано 24,9 га в урочищі "Лази" і 21,2 в урочищі "Біля Вівчаренків". Ці ділянки розташовані поблизу Калуського шосе і житлового комплексу "Західний". У 2001 році сільрада вже затвердила список розміщення наділів у натурі, держава виділила кошти на виготовлення земельних сертифікатів, і люди стали терпляче чекати документів. Особливо не хвилювалися, гадаючи, що поки діє мораторій, заробити на ділянці не вдасться, а будувати на ній не дозволять. Частина пайовиків до 2002 року таки тримали сертифікати. А багатьом не пощастило. Наприкінці 2003 року сільрада приймає два рішення, якими змінює схему поділу земель на паї і коригує проект роздержавлення. Частина наділів площею 14,86 га з урочища "Лази" та 8,16 га "Біля Вівчаренків" переводиться в землі запасу сільради, а під паї натомість надаються 22,05 га резервного фонду в охоронній зоні газопроводу. Хто б сумнівався, що власники наділів про це дізналися останніми. Зрештою, існування таких документів донедавна заперечував сам Роман Терешкун. Деякі тодішні депутати сільради переконані, що насправді ці рішення на сесію і не виносилися, а були сфальсифіковані головою пізніше. Не випадково в сільраді до 2007 року користувалися гербовою печаткою зразка 1992 року, яка на сьогодні не відповідає вимогам ст. 16 ЗУ "Про місцеве самоврядування". І ще: рішення сільради не реєструються, не нумеруються, не прошиваються і починаючи з 1994 року до Тисменицького державного архіву не здаються. Як би там не було, але без відповідного рішення зборів пайовиків ініціативи сільради не можна вважати законними. Лише протокол зборів міг бути підставою для змін у схемі наділів, а такого документа війт у своєму розпорядженні не мав - просто тому, що жодних зборів не було. Відтак, Роман Терешкун приховував цю оборудку, поки міг - поки на ділянках пайовиків не виріс розкішний відпочинковий комплекс. Тоді виявилося, що землі, які законно належали пайовикам, були без їхньої згоди продані з аукціону влітку 2006 року. Причому, як тепер відомо, торги двічі зривалися начебто через відсутність заявок, і лише зменшивши стартову ціну лота на 30% (майже на 1 млн. грн. нижче від експертної оцінки!), вдалося збути землю. За 4 га сільрада заробила 2,1 млн. грн.: біля 1 тис. дол. за 1 ар. На той час ринкова ціна сотки біля шосе складала до 5 тис. дол. Ці гроші могли отримати родини колишніх колгоспників. Цікаво, що сільрада завбачливо змінила генплан, перевівши ці сільськогосподарські площі під забудову. Вгадати, в чиїй кишені осіла різниця між ринковою ціною землі і сплаченою на аукціоні, пропонуємо читачам. Тим часом майже сотні пайовиків підкинули ділянки поблизу газопроводу, ринкова вартість яких мізерна, бо забудова там суворо заборонена. Селян грубо і цинічно кинули. Голові - недовіру? Лише в 2007 році обласна прокуратура на вимогу громади опротестувала рішення сільради 2003 року. Угринівські депутати з Романом Терешкуном протест прокурора... відхилили. Восени минулого року прокуратура оскаржила згадані рішення в суді. Розгляд справи триває вже понад півроку. Ще раніше позов з подібними вимогами подали кілька пайовиків. Селяни свідомі того, що навіть у випадку перемоги повернути наділи буде вкрай важко. Особливо з таким "захисником" інтересів громади на чолі села. Відтак, у неділю збори одноголосно визнали роботу Романа Терешкуна незадовільною. Також вирішено створити ініціативну групу для збору підписів за референдум про недовіру голові. Крім того, сільська громада зобов'язала Романа Терешкуна припинити масштабне будівництво на території Угринова без згоди мешканців. У випадку ігнорування цих вимог селяни погрожують пікетувати сільраду, організувати виїзд до столиці для пікетування Генпрокуратури, Секретаріату президента і Верховної Ради. А тим часом, не чекаючи судового вердикту, селяни пообіцяли розорати свої наділи, щоб хто, бува, не поклав око ще й на рештки їхніх земель. "Навіть якщо голова через страх втратити посаду скасує рішення сесії про перенесення паїв, нам цього мало - нам треба повернути землі, які в нас забрали, - заявила на зборах вчителька Марія Юхимук. - А для цього мусимо діяти радикально - весна йде, і якщо ми не розоремо землю, можемо її втратити... Тому доводимо до відома міліцію і йдем орати своє поле". ДО ТЕМИ: На Івано-Франківщині достроково припинити повноваження сільського голови через референдум вдалося до сьогодні лише раз: у 2004 році громада села Городниця Городенківського району проголосувала за недовіру сільському голові. Численні спроби в інших населених пунктах закінчувалися невдачею вже на етапі затвердження протоколу зібрання зі створення ініціативної групи для збору підписів. Згідно з чинним законодавством, цей протокол має підписати сам голова місцевої ради. У випадку відмови зобов'язати його можна тільки рішенням суду. Згодом, навіть якщо необхідну кількість підписів за референдум (1/3 від кількості виборців) буде зібрано без порушень, остаточне рішення щодо референдуму прийматиме місцева рада. Як показує практика, ради можуть успішно ігнорувати волю громади. Змусити депутатів призначити референдум проблематично навіть судовим рішенням, оскільки притягнути до відповідальності за його невиконання колегіальний орган неможливо. Андрій Сова ГАЛИЦЬКИЙ КОРЕСПОНДЕНТ |
