 Інколи, мене запитують навіщо я займаюся партійною роботою, за що борюся, мовляв, при владі зараз українці і все, ніби, добре...
Вчора я випадково зайшов у книжковий супермаркет у Чернівцях. Він такий великий, що я блукав по лабіринтах з книгами, намагаючись вияснити де вихід з магазину, де продавець, якому слід оплатити книгу. Всі ці лабіринти були утворені з книг москальскою мовою. І, раптом, я натрапив на відділ під назвою "Українська книга". Це було своєрідне гетто серед маси російських книжок. Мені в голові не вкладалося, як в незалежній державі Україна в книжковому супермаркеті може бути відділ "Українська книга"! Адже, по здоровій логіці, всі книги мають бути українською мовою. Може бути тільки окремий відділ "Книги іноземною мовою"! Я був дуже злий, свідомість помутніла, я взагалі не розумів де я і що зі мною! Мені хотілося спалити ввесь цей супермаркет! Слава Богу, свідомості я не втратив і насилу знайшов вихід з того магазину! Я буквально вирвався на вулицю! Продавці і покупці з подивом подивилися на мене! Я вдихнув свіжого повітря, ледве знайшов найблищу лавочку, бо ноги підкошувалися. І ще з годину сидів нерухомо під враженням від того, що побачив... І зараз я не можу спокійно всього цього згадувати. Оце і є відповідь на всі запитання і, власне, причина моєї боротьби. Те, що я побачив у книжковому супермаркеті, чітко розкриває політичну ситуацію в Україні. Люди, які тривалий період часу прожили під окупаційною владою в РС, нормально все це сприймають. Ми маємо те саме, про що в свій час писав Тарас Шевченко: "А люди, наче подуріли, німі на панщину ідуть...". Вони голосують за ліберально-демократичні партії. А що таке лібералізм і демократія? Це те, що закликає поблажливо ставитися до такого книжкового магазину, те, що примушує нас схиляти голови і закривати рота, коли нам плюють в обличчя. Щановні Покутяни! Від імені Снятинської районної організації ВО "Свобода" закликаю Вас об'єктивно подивитися на ситуацію в Україні! Слід розуміти, прихід до влади демократичних партій нічого не дав. Колишні комуністи і енкаведисти, прикриваючись демократією, толерантністю і лібералізмом, продовжують робити свою справу. Президента цікавить антикваріат, а не теперішня ситуація з мовою і культурою. Як і, власне, його представника на Снятинщині, Романа Білика. Недалекий той час, коли Покутяни дружно збиралися на міському майдані, їхали до Києва, збирали гроші на Помаранчеву революцію. Всі ми надіялись, що перемога демократії утвердить українську культуру. Хто ж тоді міг подумати, що ця демократія захищатиме російські цінності на Україні, що через неї на телебаченні звучатиме російська мова, а магазини будуть забиті російськими книжками. Сьогодні ви маєте вибір! Це - ВО "Свобода" - єдина на Україні проукраїнська партія, яка першою вводить в політику поняття національності. Я не прошу виходити на майдани, робити ще одну революцію. Але, якщо ви за Українську Україну, то хоча б голосуйте правильно. Бо НУНС і БЮТ абсолютно нічим не відрізняються від "Партії регіонів" чи від КПУ. Їхні кадри - колишні комуністи далеко не української національності. А цінності - демократичні. Чому?! Чому і досі вважаємо байдужість і лібералізм чимось нормальним? Чому власне збагачення ставимо на перший план? Чому війну сприймаємо, як негативне явище? Чому націоналізм асоціюється у нас з хворобою? Невже сховатися і думати про себе це нормально і почесно? Ігор Юрчишин Снятинська РО ВО "Свобода" |
