Позавчора відбулося друге пленарне засідання ХVIII сесії обласної ради, яке в основному присвячувалось земельним питанням.

Як і очікувалося, найбільш дискусійною виявилася чергова спроба розширити територію села Поляниці Яремчанської міської ради. Це питання стояло в порядку денному ще попередньої, ХVII, сесії, однак через "недостатнє його вивчення" голова ради Ігор Олійник змушений був відкладати його розгляд кілька разів. Хоч дискутувалося воно не лише у постійних комісіях, на засіданнях президії ради, а й на розширеній нараді в ОДА і навіть з виїздом депутатів безпосередньо на місце, себто до Поляниці.

Ще на попередній сесії частину депутатів від різних фракцій "шокував" той факт, що Поляницька сільрада за підтримки Яремчанської міської замахнулася на 512,4 га землі Ворохтянського держлісгоспу з включенням у межі села й території туристичного комплексу "Буковель" площею 137,6 га. Досі ще нікому не щастило на таке солідне розширення меж населеного пункту - загалом на 650 гектарів.

Ініціатори й прихильники такої щедрості аргументували свою позицію тим, що в Поляниці є неабияка перспектива розвитку рекреаційної зони. Нею зацікавилися інвестори - юридичні та фізичні особи, отже, зростає й попит на земельні ділянки для будівництва об'єктів відпочинкового призначення, розвитку сільського зеленого туризму тощо. За генпланом розвитку села, дещиця - 55 га перепаде тутешнім жителям для будівництва житла, ще 262 га - "під садибну забудову тимчасового населення". А під розвиток гірських рекреаційних комплексів відводиться аж 193,3 га. Ймовірно, що на цю територію в першу чергу претендуватиме власник "Буковеля" - ТзОВ "Скорзонера" (дехто вважає, що саме задля цього й затіяно передачу). За словами депутата Богдана Боровича, це підприємство має вже своїх людей у сільській та міській радах, які, без сумніву, лобіюватимуть інтереси товариства.

Богдан Борович нагадав, скільки мороки мала обласна рада зі "Скорзонерою" щодо виконання нею фінансових та інших зобов'язань, й застеріг колег від можливої експансії російських інвесторів, які "скуповують в Україні все що можна (як це є, наприклад, у Дніпропетровську, де вони стали власниками п'яти заводів)". А Лідію Дмитрів непокоять інші факти сумнівного характеру: чому із 50 заяв на земельні ділянки від односельців Поляницька сільрада задовольнила тільки 20? На її переконання, "Скорзонера" сьогодні не несе особливих витрат, бо покриває їх за рахунок відшкодування ПДВ з Держбюджету. "Будьмо хоч трохи українцями, якщо хочемо, щоб у Карпатах можна було станцювати гуцульський "Аркан", - апелювала до колег Лідія Іванівна.

Власне, чотири депутати-кунівці й утрималися під час голосування за проект рішення про розширення території Поляниці. А традиційно опозиційні саме в земельних питаннях бютівці цього разу солідаризувалися з "нашоукраїнцями" - завдяки тривалим перемовинам та узгодженням у фракціях, де було вироблено компромісні доповнення до проекту рішення з цього питання. П'ять із шести доповнень дістали підтримку 85 депутатів (присутніх у залі було 89).

Без заперечень депутати надали підприємцеві В. Лазаровичу з Коломийщини згоду на отримання дозволу на користування надрами (3,6 га), а також внесли зміни в мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду області (з урахуванням зауважень профільної комісії). Що ж до надання ВАТ "Підгір'я" згоди на отримання гірничого відводу для розробки мінерально-столових вод у Підлютому Рожнятівського району, де поруч розташована архітектурна пам'ятка - Митрополичі палати А. Шептицького, враховано прохання єпархії УГКЦ відкласти розгляд цього питання до остаточного узгодження.

Після закінчення роботи ХVIII сесії обласної ради ми попросили депутатів від різних фракцій пояснити свою позицію під час розгляду земельних питань.

Романія ПОСТОЛЯНЮК, голова постійної комісії з питань використання земель, природних ресурсів та регулювання земельних відносин, фракція "Наша Україна":

Згідно з чинним законодавством в Україні рішення прийнято правильне. Разом з усіма застереженнями. Вони, можливо, звучали дещо популістськи, але, вважаю, таки мали бути обумовлені. Нині тими землями розпоряджається сільська рада Поляниці. Тобто первинне рішення стосовно використання тих чи інших її ділянок - за територіальною громадою. Ми ж діємо на основі первинних документів, які надходять до обласної ради. Хіба ж якщо ліси першої категорії, то остаточне рішення щодо них приймає вже Кабінет Міністрів.

У підсумку рішення сприятиме подальшому розвиткові "Буковелю". А заодно й нашого краю. Інша річ, що маємо впливати, як і зауважила на нинішньому сесійному засіданні депутат Лідія Дмитрів, аби в ресторанах і колибах туркомплексу до відвідувачів зверталися гарною гуцульською говіркою чи принаймні чистою українською. Аби там, зрештою, все було українське, щоби гостей з Росії та Білорусі знайомили з нашими звичаями і традиціями. А ще в тій місцевості мало б діяти обласне відділення Антимонопольного комітету України, бо наразі на території Поляницької сільради домінує туристичний монополіст ТзОВ "Скорзонера", що управляє "Буковелем". А потрібно, щоби й інші інвестори мали можливість будувати там свої курортні комплекси.

Зрозуміло, що не обійшлося без емоцій. Адже регіон - туристично привабливий. Отож з огляду на те, що в наших селах самоврядують депутати сільрад, котрі нерідко діють в інтересах не територіальних громад, а тих чи інших інвесторів, ми вирішили створити при обласній раді консультативну раду з питань розвитку територій і розширення меж населених пунктів. Тож сподіваюся, наступні сесії обласної ради, на яких теж розглядатимуть такі питання, триватимуть уже без емоційних надмірностей.

Михайло ВИШИВАНЮК, фракція "Відродження":

Я завше підтримував і далі підтримую проекти, від яких нашій громаді лише користь. Вважаю, що це рішення, безумовно, теж посприяє поступові прикарпатського краю, передусім як туристичного регіону. Нехай люди будуються, нехай область розвивається! Коли ж їй іще розвиватись, як не тепер?

Василь ГОЛОВЧАК, голова фракції УНП:

Досі я жодного разу не голосував за цей проект. Але теперѕ Гляньмо на ситуацію з другого боку. Діяльність туркомплексу "Буковель", який розташований на території Поляниці, неабияк посприяла підвищенню добробуту наших краян, зрушенню не однієї галузі економіки регіону. За рахунок того, що не лише на території цієї сільради, а скрізь у горах зросла вартість землі, тамтешнім людям вдалося продати свої наділи за такою ціною, що вони змогли купити квартири, автомобілі тощо. А також почали з'являтися гостинні садиби, розвинувся сільський зелений туризм. Чи доцільно зупиняти цей процес? Надто ж коли Україна вже прославилася завдяки "Буковелю"?!

Володимир КАЧКАН, фракція БЮТ:

Якби йшлося не про розширення меж села, а про виділення землі під індивідуальну чи корпоративну забудову, то виникали б питання. А так, однозначно потрібно й далі розвивати територію Поляниці. Принаймні не перешкоджати, як на мене, цілком природному процесові.

Олександр СИЧ, фракція "Національний вибір":

Ми голосували проти прийняття такого рішення, оскільки, на нашу думку, воно відображає чиїсь намагання й далі розділяти будь-яким способом дорогоцінну карпатську землю і владарювати на ній. Переконані, що якраз це не на користь громаді області.

Василь Мороз

Мирослав Кіндрачук

ГАЛИЧИНА