1 січня 2008р. делегати Всеукраїнського об'єднання "Свобода" від Покуття і районового братства ОУН-УПА проводили в Старому Угринові Калушського району - рідному селі Великого Українця, лідера ОУН Степана Бандери. Цього дня йому виповнилося б 99 років із дня народження. Багатьом зустріч Нового року серед мальовничих краєвидів природи, де колись було родове обійстя Провідника Української нації, стала вже традиційною. Хтось побував тут вперше...

Кожного разу, стаючи очевидцем наслідків диких варварських методів боротьби з українством, німим свідчення чого є руїни підірваних зайдами монументів та численні експонати, виставлені в приміщеннях історичного музейного комплексу, проймаєшся природньою ненавистю до окупантів-завойовників і їх місцевих поплічників - сьогоднішніх сташинських, що користуються необмежиними пільгами... Придивляючись до фотографій сотень жертв - часто молодих юнаків і юнок того героїчного часу, з болем в душі розглядаючи скелети, черепи із властивим енкаведистам почерком вбивства, в тому числі і багатьох мирних людей,- пострілом в потилицю - раптом почули: "Сюди б Сімонєнка Пєтю, щоб не каламутив...". "Звичайно, його б вартувало, як шкідливого кота, в кожен із таких експонатів носом ткнути - знав би як патякати!" - додавав інший відвідувач. Розмову вели між собою представники двох поколінь - молодий і досить літній чоловіки. Їх так само, як і всіх інших, поєднувала священна ненависть і гнів до тих, що приносили смерть і насилля в чужі для себе краї, на чужі території... Одночасно проймаєшся величезною повагою і шаною до захисників рідної української землі, своєї Української Самостійної Соборної Держави.

І знову напрошуються роздуми... Чому герої завжди опинялися в меншості? Скільки навколо було зради і зрадників? Чому тільки Сімонєнка вважають "козлом відпущення"? Чому не бачимо сотень тисяч, а може й мільйонів нащадків дикої орди зі сходу, що заселяли українські простори, винищивши перед тим цвіт Української Нації? Як допустилися ми до того, що на 18 році від проголошення Дня Незалежності біля керма в державі і надалі спокійно перебувають понад 80% теперішніх і колишніх комуністів? Надзвичайно важко пересічному українцеві розрізняти те, від кого йде більша шкода молодій державі - від ортодоксальних сімонєнків чи від мафіозі-мільярдерів: кравчуків, кучм, ахмєтових, суркісів, звягільських, коломойських...?! Чому покірно терпимо десятки років, спостерігаючи як вони цинічно дограбовують Україну і під різними патронатами нарощують мільярди за рахунок зубожіння народу? Невже рівень національної свідомості українців ще настільки недостатній, щоби хоча б один раз спромогтися здійснити народну люстрацію, усунувши від владного корита жидву, москалоту, і все оте плем'я червоного диявола? Невже так і не помічатимем (а може адаптованими мізками лінуємося навіть думати про це?) до кінця днів своїх отого руйнівного для Української держави поєднання зусиль нинішніх і колишніх комуністів, гнилих демократів і лібералів проти всього українського? Скільки ще танцюватимем під дудку мільярдерів із трьох основних олігархічних кланів: Донецького, Дніпропетровського, Києво-Печерського? Як довго жити будемо за чужими стратегіями і планами, ігноруватимем світоглядову, націєзахисну, націократичну "Програму захисту Українців" ВО"Свободи", без виконання положень якої, існує загроза національної катастрофи? Чи врешті здатині ми, українці, забезпечити пріоритет Корінної Нації? Якщо ні - Україна може ніколи не стати Українською...

З такими міркувннями виходили ми із приміщень музею, на щастя, пропустивши розважально-заспокійливу баланду блюзнірських виступів обласного начальства і спішно розгорнули свободівські знамена: біля пам'ятника Степану Бандері вже звучали слова лідера Всеукраїнського об'єднання "Свобода" - Олега Тягнибока. Зміст їх, очевидно, не дуже прийшовся до смаку представникам обласної влади. Один з новоспечених чиновників (родом із Покуття) після почутого так давав драпу, що ледь не збивав із ніг присутніх...

В дружній атмосфері побратимів, ми гідно вшанували пам'ять Провідника. Додому поверталися, переповнені приємними враженнями, разом з нашими героями - воїнами УПА, з націоналістичними бойовими бандерівськими піснями. Цей день запам'ятається нам назавжди.

Ігор Ахтемійчук - голова Снятинської РО ВО "Свобода"

Ігор Юрчишин - заступник голови Снятинської РО ВО "Свобода"