Незамінний посібник для амбіційних, жвавих і комунікабельних сільських голів, яких не лякають труднощі, КРУ і прокуратура. В ньому редакцією "ГК" узагальнено результати клопітких польових досліджень передового досвіду земельного дерибану в сусідніх із обласним центром селах. Саме тут, на тисячах гектарів державної, комунальної і розпайованої землі, всупереч здоровому глузду і мораторію на торгівлю площами товарно-сільскогосподарського призначення найкраще проступають суворі обриси і формати справжнього ринку землі. Тут відточуються оригінальні схеми й технології її відчуження, випробовуються на винахідливість і здатність ризикувати його видимі і не дуже суб'єкти. Тут, як ніде, росте і гартується український середній клас - землевласники, носії традиційних селянських цінностей, основа нашої демократії і процвітання...

Особливо помічним посібник буде для керівників сільрад, на території яких вартість ара не менша 2 тис. у.о. Неухильне дотримання простих і доступних рекомендацій нашого порадника - гарантія вашого кар'єрного зростання і добробуту.

Посібник також може бути корисним широкому колу "малих українців", які цікавляться проблемами садівництва, городництва та індивідуального будівництва, тобто практично всім.

У створенні посібника безпосередньо брали участь експерти з земельного законодавства, депутати рад різних рівнів, пайовики, підприємці, правоохоронці, сільські голови та інші зацікавлені особи, яким не байдужа доля нашого краю.

Отже, шановні сільські голови, якщо громада мала необережність обрати саме вас, значить, такого війта вона й заслужила - так їй і треба. Не гайте часу - до справи! Уважно ознайомтеся з фундаментальними принципами поведінки успішного сільського голови. Найкраще - вивчіть напам'ять.

1. Передовсім подбайте про лояльність депутатів сільради. На першій же сесії жінкам - квіти, чоловікам - оковита. Врочисто оголосіть: усім обранцям - по плану під забудову. Ви повинні стати однією командою. І не втомлюйтеся обіцяти покращення їхнього життя вже сьогодні. У порівнянні з майбутніми баришами слухняні й мовчазні депутати коштують копійки і кілька ділянок. Пам'ятайте, що скупість - дорога до бідності.

2. Тихо на самотині підрахуйте вільні гектари, не обминайте й розпайовані землі - це єдиний товар, за який відвалюють реальне бабло, основа вашого добробуту. Тож захистіть своє майбутнє вже сьогодні.

3. Навідайтесь у район та область, прихопіть могорич і заведіть друзів в управлінні архітектури й містобудування, серед земельників. Домовтесь про відсоток, але занадто грошима не смітіть: по-перше, слід постійно підтримувати легкий голод у чиновників, по-друге, кілька штук зелених може знадобитися пізніше для перевірок з КРУ чи прокуратури.

4. Не полінуйтеся почитати земельне законодавство і перейняти досвід попередників та сусідів - білі, сірі й чорні схеми відчуження землі. Це дасть вам впевненість у власних силах під час спілкування з правоохоронцями і убезпечить від кидка збоку підступних бізнесюків, які завжди хочуть купити дешевше, а продати дорожче. Затямте: земля - це єдиний і, головне, не відновлюваний ресурс громади, а у вас не так багато часу, щоб використати свій шанс. Не проґавте його, ваші онуки вам цього не простять!

5. Насамкінець важливий момент, який дилетанти схильні злочинно недооцінювати, - імідж. Якщо ви прийшли серйозно і надовго, не легковажте цим: частіше вбирайте вишиванку, до безтями зазубріть "чарівні слова" - благо громади, збільшення робочих місць, покращення інфраструктури, збільшення бюджету тощо. Не гасайте селом на джипі, прикупіть скромну "Славуту" чи "Жигулі". Словом, тримайтеся ближче до народу, і воздасться вам не тільки нерухомістю, гектарами і семизначним рахунком в банку, а й орденом, скажімо, "За заслуги ІІІ ступеня" з рук, які ніколи не крали.

Втім, теорія, як відомо, суха, а древо життя - завжди зелене. В усіх чудових значеннях цього слова. Тому задля переконливішої ілюстрації ефективності запропонованих принципів наведемо історію успіху одного із сільських голів.

На північному заході впритул до Франківська на півтори тисячах гектарів розкинулося мальовниче село Угринів - Горішній і Долішній. Сьогодні на території Угринівської сільської ради - жодного вільного метра землі! Такий блискучий результат був досягнутий завдяки тринадцятирічній невтомній праці незмінного сільського голови Угринова Романа Терешкуна. Зупинимося тільки на найвизначніших досягненнях цього непересічного війта.

Процедурні ноу-хау

Роман Ярославович Терешкун вже з перших років свого перебування на посаді зарекомендував себе як талановитий і передбачливий управлінець. Так, під його мудрим керівництвом не тільки було паралізовано діяльність виконавчого комітету ради в питаннях будівництва. Пан Роман зумів зберегти печатку сільради старого взірця (на ній фігурує "Угринівська сільська рада народних депутатів") і добитися права не подавати рішення ради до Тисменицького державного районного архіву. Тож навіть сьогодні нечисленні перевірки просто не можуть опертися на бодай якісь документи, що здатні кинути тінь на бездоганну репутацію війта, героя кількох "Філіжанок кави" на обласному телебаченні.

Недоброзичливці, щоправда, поговорюють, що стара печатка, яку пан Роман вперто відмовляється в порушення вимог ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" змінити на печатку нового зразка, дозволяє йому штампувати рішення сесій заднім числом, але довести нічого не можуть.

Крім того, рішення сесій про відведення землі чи дозвіл на будівництво, навіть ті нечисленні, які ще можна побачити, виписані в такий спосіб, що вся можлива відповідальність перекладена на самого забудівника. У першій частині рішення надається дозвіл на будівництво, в другій - попереджається заявника про неприпустимість початку будівництва до отримання правовстановлюючого документа на ділянку, будпаспорта тощо. Крім того, подібні рішення переважно взагалі не публікуються, не реєструються, не нумеруються і не прошиваються, оформлюються додатками. Тому більшість актів ради з 2002 по 2007 рік просто недосяжні для різноманітних перевіряючих органів. Геніально: нема документів - нема претензій!

Новообраним сільським головам варто також звернути увагу на передові технології організації сесійних засідань, інтуїтивно помічені і сміливо втілені Терешкуном на практиці. Як правило, сесії сільради збираються на годину шосту вечора. 25 депутатів, втомлених і зголоднілих після роботи, збираються в сільраді. На порядку денному - 3-4 питання: сусіди не поділили межу, в школі прорвало трубу і т.п. Обговорення кожного триває з годину. Питання землевідведення чи будівництва делікатно заховані в "розгляді заявок і звернень громадян", а то й просто в "різному". Перед "різним" оголошується півгодинна перерва - всі йдуть на перекур. За той час накривається щедрий стіл, і коли обранці повертаються в сесійну залу, вони вже ні про що, окрім вечері, думати не здатні. За 10-20 хвилин пакетом приймаються рішення про відведення площ під забудову, і починається забава. Скликаються сесії, звісно, в міру надходження цікавих пропозицій від "інвесторів".

У такий чи подібний спосіб було прийнято чимало віхових для села рішень. Розглянемо кілька з них.

Списана меліорація

Угринівська земля невдячна для сільського господарства. Свого часу її довелося осушувати, спорудивши масштабну меліоративну систему вартістю 1,5 млн. радянських рублів. Площа меліорованих угідь сягнула 388 га. Прикрість у тому, що на цих землях заборонене будівництво. Оцініть втрати, якщо гектар в районі Калуського шосе коштує сьогодні біля 1 млн. дол.

І знову Роман Терешкун знаходить геніальний вихід з ситуації: рішенням сільради в грудні 2005 року меліоративну систему балансовою вартістю 553 тис. грн. просто списують. Хоча таке рішення до компетенції ради і не належить, не кажучи вже про відсутню оцінку стану системи чи висновки спеціальних органів. Сьогодні на цих площах передбачено масиви житлової забудови, а майже всі ділянки передано у приватну власність.

"Уточнені" Пайовики

В Угринові сьогодні біля 250 пайовиків, які ще в 2000 році отримали в користування ділянки колишніх колгоспних угідь. Майже 25 га розпайованої землі в урочищі "Лази" (поблизу Калуського шосе) і понад 21 га в урочищі "Біля вівчаренка" довго не давали спокою війту. Через два роки з'являється рішення сільради про "уточнення" розміщення розпайованих земель. Згідно з цим доленосним актом, майже 15 га ділянок з "Лазів" і 8 з "Вівчаренка" чудесним чином перенеслися на півтори кілометри до так званого "Локатора", поблизу якого проходить газопровід високого тиску, а отже, будівництво там суворо заборонене. Звісно, що пайовики стали останніми, хто дізнався про це "уточнення". Їхні походи під обласну прокуратуру наслідків не мали. Адміністративна справа за позовом трьох найсміливіших - досі в Тисменицькому районному суді.

Цей сумнівний обмін, не підтверджений зборами власників паїв, вочевидь, був здійснений з метою відведення земель сільськогосподарського призначення під забудову, що й підтверджується новим генпланом Угринова.

Аукціон з третьої спроби

Якщо ви гадаєте, що перший земельний аукціон було проведено у Франківську в 2007 році, ви ду-у-уже помиляєтесь! Перші торги відбулися саме в Угринові - ще навесні 2006 року. Виставлялося 4 га поблизу Калуського шосе за початковою вартістю біля 3 млн. грн. Як не дивно, з першої спроби продати не вдалося - не виявилося бажаючих придбати!

Сільрада небездоганними з погляду законодавства способами добивається зниження вартості ділянки на 30% і затверджує нову ціну - 2,1 млн. грн. Повторні торги знову не відбулися. Лише за третім заходом влітку 2006 року земельну ділянку було продано підприємцю О. Меркулову - "для будівництва і обслуговування житлового будинку". Для порівняння: менше ніж через рік Івано-Франківська міська рада продала з аукціону розташовану неподалік ділянку площею 5 га за ціною в 12 разів вищою у перерахунку на 1 кв. м. У чиїй кишені опинилися різниця між аукціонною і ринковою вартістю угринівської землі, пропонуємо читачам здогадатися самотужки.

Невидимі партнери

Давнім і перевіреним партнером Романа Терешкуна є відомий підприємець і депутат від БЮТу Івано-Франківської міськради Мирослав Бойко. Скільки точно землі належить йому в Угринові, достеменно невідомо. На сесіях сільради особисто пан Бойко з'являвся лічені рази. Одного разу - заради обміну 4 га довкола придбаних ним старих колгоспних ферм на ділянку біля знову ж таки Калуського шосе. Підприємець тоді начебто подарував ті стайні сільській громаді - площі біля них голова обіцяв роздати під індивідуальні плани селянам. Цікаво, що серед землевласників в районі шосе прізвище Бойка не фігурує. Оскільки рішення сесії з цього питання десь "загубилося", залишається припустити, що або угода так і не відбулася, або ж ділянка була розписана на підставних осіб, що є типовою і ефективною схемою земельного дерибану. Підставні власники просто пишуть доручення реальному "латифундисту" про передачу на його користь права розпоряджатися нібито їхньою ділянкою. Тому прізвище реального власника майже ніде не світиться.

Фінальні штрихи

Сліди бурхливої діяльності війта помітні в Угринові повсюди. Поки побудували школу, на частині шкільної ділянки виріс його будиночок. Подейкують, в самій школі у підвалі облаштована лазня, начебто для оздоровлення юнаків - гравців місцевої футбольної команди. Цікаво, що натомість так і не було збудовано спортзалу.

Невідомо навіть депутатам сільради, хто будує в Угринові новий стадіон, за яким проектом і за які кошти, якщо в сільському бюджеті на 2007 рік таких витрат не передбачено. Тим часом ремонт старого майданчика затягнувся на роки.

Селянам довелося встановити великого хреста над джерелом з цілющою водою, щоб стримати забудовників від будівництва поблизу нього якихось об'єктів.

Конфлікт Р. Терешкуна з місцевим священиком також пояснюють інтересом війта до 2 га церковної землі.

Післямова

Звісно, новообраним головам не варто сліпо копіювати методи успішних і досвідчених колег. Щоб не потрапити під кримінальну справу, скажімо, за перевищення службових повноважень. Однак і легковажити такими блискучими історіями успіху в жодному разі не варто.

Якщо ж у вас виникнуть сумніви чи навіть докори сумління, ви завжди можете купити комп'ютер до школи чи перекрити церкву. Дати кілька планів "пересічним українцям". Втім, запевняємо вас, що і після нетривалого дотримання запропонованих у посібнику принципів жодних непорозумінь із власною совістю у вас не буде. Ніколи.

Андрій Сова

ГАЛИЦЬКИЙ КОРЕСПОНДЕНТ