Сьогодні виповнюється 193 роки від дня народження геніального сина українського народу Т.Г.Шевченка.

Однією з найбільш популярних та дієвих форм вшанування поета в Галичині на Прикарпатті, було і є спорудження пам'ятників та встановлення меморіальних дощок.

Одним із перших на території області наприкінці XIX ст. споруджено пам'ятний знак на честь поета під Сокільською скелею поблизу села Тюдів на Косівщині. На ньому були викарбувані слова:

"Схаменіться! Будьте люде,

Бо лихо вам буде!

Розкуються незабаром

Заковані люди -

Настане суд."

Але цей обеліск був знищений після захоплення Прикарпаття панською Польшею на початку XX ст. У 1990 році на цьому місці знову споруджено величавий пам'ятник Т.Шевченкові роботи Володимира і Василя Ондрехівських.

Широко відзначалося на Прикарпатті 50-річчя від дня смерті Кобзаря. У 1911 р. за ініціативою членів " Просвіти" та культурно - громадських діячів села Вовчинців поблизу обласного центру відкрито пам'ятник Т.Г.Шевченку.Складений він з великих шматків каменю, привезеного з Бистриці й нагадує піраміду. У верхній частині вмурований барельєф поета, під ним напис:

"В 50 річницю смерті

Тараса Шевченка

1861-1911

Учітеся, брати мої,

Думайте, читайте,

І чужого научайтесь,

Свого не цурайтесь."

У 1912 році подібний пам'ятник на кошти селян споруджено в с.Надієві Долинського району.

Ювілейний 1914 рік був дуже важкий для прикарпатців. Голод заглядав у вічі трудівників сіл і міст. Та все ж вони активно відзначили 100-річчя від дня народження Кобзаря.

9 березня 1914 року в м.Городенці була відкрита пам'ятна дошка на вул.Шевченка, а 25 березня того жроку у Станіславі дошка і бюст Т.Шевченка роботи львівського скульптора Г.Кузневича.

На мармуровій дошці, що збереглася до наших днів ( вул.Грушевського, 18 ), золотими буквами написано : " Кобзареви України Тарасови Шевченкови 1814 - 1914". А бюст, що був знищений під час Першої світової війни, поновлений івано-франківським скульптором М.Тимківим.

У цьому ж році ще одна меморіальна дошка з'явилася у с.Путятинцях Рогатинського району. На ній напис: " 1814 - 1914. Великому народному Поетови Тарасови Шевченкови в 100 -літню річницю його уродин вдячні громадяни Путятинець".

Дуже схожий до вовчинецького і надіївського був споруджений пам'ятник і в с. Сільці Тисменицького району. Він також був знищений під час Першої світової війни, відбудований у 1937 р., а в березні 1989 р. реставрований.

Подібні пам'ятники були споруджені у селах Братишеві Тлумацького і Балинцях Снятинського районів.

У травні 1914 р. відкрили погруддя Т.Шевченку у Коломиї на кошти місцевого адвоката і поета Мелетія Кічури. Але в тому ж році пам'ятник було зруйновано. І лише у 90-х роках на місці зруйнованого було встановлено пам'ятний знак з таким текстом : " На цьому місці стояв пам'ятник Тарасові Шевченкові, відкритий 28 травня 1914 р. на честь 100-річного ювілею від дня народження поета. Був зруйнований під час Першої світової війни у вересні 1914 року військами царської Росії".

Косівчани пішли іншим шляхом. Вони висипали на березі річки Рибниці високий курган ( символічну шевченківську могилу ) і встановили нв ньому п'єдестал із гіпсовим погруддям поета. Роботи скульптора М.Гаврилка. Пам'ятник відкрито 19 липня 1914 р. Однак і цей пам'ятник у роки війни не зберігся. У 20-ті роки за народні гроші погруддя вдалося відновити.

Львівський скульптор А.Коверко виготовив погруддя поета, а гуцульський умілець М.Юсипчук спорудив постамент.

За давніми традиціями були насипані кургани і в Надвірній, Рогатині, Підгородді, Шешорах.

За часів окупації краю Польшею на Прикарпатті з великими труднощами вдалося відкрити декілька пам'ятників : в 1923 р. - у Стриганцях Тисменицького, у 1926 - в Суботові Галицького, в 1934 - в Усті Снятинського районів. У відкритті пам'ятників та пам'ятних дощок Кобзареві брали участь відомі письменники М.Павлик, В.Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина, А.Крушельницький.

У повоєнний час у містах і селах області побудовано ще ряд чудових обелісків та пам'ятників Великому Кобзареві.

У парку культури і відпочинку ім. Т.Шевченка в обласному центрі пам'ятник стоїть на фоні довгих віт плакучих верб. Це бюст поета на постаменті, на якому написані рядки:

"І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом."

Т.Шевченко.

У цей період відкрито пам'ятники поету в Калуші, Рогатині, а також в Красноїлові Верховинського, Конюшках Рогатинського районів тощо. Один із найкращих встановлено в 1951 р. в с.Шепарівцях біля м.Коломиї ( автор - І.Боднарук).

У 1961 р. в області широко відзначалося 100-річчя з дня смерті Т.Шевченка. Саме тоді було споруджено ще ряд пам'ятників,зокрема в м.Галичі, селах Більшівцях Галицького, Шевченкове Долинського, Печеніжині Коломийського, Кутах і Космачі Косівського районів...Споруджувались вони на Прикарпатті і пізніше.

У серпні 1965 р. відбулося відкриття пам'ятника Т.Шевченку в Шешорах на Косівщині всупереч волі влади. Його автор - косівський скульптор і колекціонер пам'яток української старовини Іван Гончар.

До 150-річчя від дня народження поета були урочисто відкриті пам'ятники у Перегінську Рожнятівського, Шевченковому Снятинського, Торговиці Городенківського районів, у Яремчі тощо.

Скульптурна Шевченкіана Прикарпаття особливо поповнилася наприкінці 80-х на початку 90-х років. Так, під час вшанування 175-річчя з дня народення Т.Шевченка у 1989 р. в області йому споруджено близько 20 пам'ятників, встановлено 3 пам'ятні дошки. Пам'ятники Кобзарю тоді були відкриті в селах Насташине, Новий Мартинів та Кінашів Галицького, Воскресінцях І Джурові Коломийського, Микитинцях Косівського, Гвіздці та Пневі Надвірнянського районів тощо.

Особливо активізувалась робота по вшануванню пам'яті Т.Шевченка у роки незалежності України.

Зараз скульптурна Шевченкіана Івано-Франківщини нараховує понад 140 пам'ятників геніальному поетові - найбільше серед усіх областей України. Це є свідченням любові мешканців краю до геніального сина України Т. Шевченка.

Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Івана Франка

А.І.Бойко