 За сотку землі в приміських селах готові викласти 4-5 тис. у.о.
"...В Івано-Франківську фактично вже немає вільних земельних площ. Для того, щоб продовжувати будівництво, потрібно розширювати межі міста", - неодноразово доводиться чути характеристику земельної ситуації в обласному центрі від чиновників різного рівня. Країна крайнощів Після щільної забудови Івано-Франківська, яка широким кроком ішла впродовж останніх років, прийшла черга і до приміських сіл. Вовчинці, Угорники, Микитинці, Крихівці, Угринів - села міського підпорядкування, які відзначаються не лише зручним транспортним сполученням, а всіма перевагами, так би мовити, заміського життя... Відомо, що за кордоном не лише люди з чималими статками, а й середньостатистичні громадяни зазвичай стараються замешкати за межами міста. До міста їздять на роботу.Івано-Франківськ, як ми чуємо впродовж останніх років, теж місто європейське. Принаймні кількість бажаючих мати хатину в приміській зоні конкурентно зростає. В цьому начебто немає нічого поганого, втім, Україна, як відомо, - країна крайнощів, тож поки точаться розмови про розширення меж міста, приміську землю не землемірними темпами скуповують. Подекуди можемо говорити навіть про таке явище, як латифундизм, коли, оформлені на підставних осіб, земельні ділянки концентруються в одних руках. Отож, якщо повернутися до думки, "щоб продовжувати будівництво, потрібно розширювати межі міста", то насправді тепер не все так просто. Адже, розширивши міські межі, містові, аби отримати у користування земельні ділянки (з подальшим виділенням під забудову), потрібно буде спершу їх викупити у новітніх латифундистів. І дарма, що отримали вони ту землю часто незаконно. "Важноє ліцо" За найбільшу українську цінність, яка, на відміну від промисловості, до кінця ще не розграбована, б'ються, миряться, позиваються, судяться... На виборах сільських голів (а сільський голова - "ето важноє ліцо на сєлє", - знаємо ще з гоголівських "Вечорів на хуторі") серед кандидатів доволі часто доводиться бачити мешканців міста, які, в принципі, до того чи іншого села не мають жодного відношення. (Цікаво, що так привертає їх до проблем селян, як не ота "головоломка" поділу землі). Останній приклад - вибори сільського голови села Угорники (які мають відбутися в кінці квітня цього року), де серед ймовірних кандидатів фігурують, так би мовити, особи "зі сторони"... Втім, сільський голова - не лише "розділяй і владарюй". Як би про те декому не хотілося забути, а це й відповідальність. Згідно зі статистичними даними, найбільша категорія корупціонерів - саме сільські голови. Проти них порушують кримінальні справи, засуджують, виправдовують... Оскільки посада виборна (громада знала, кому довіряла), бувають і парадокси. Скажімо, в Івано-Франківській області існують прецеденти, коли засуджених сільських голів (які згідно з законом вже не мають права займати керівні посади) громада вкотре обирала на черговий термін. Ціна землі Уже 5 років сільськогосподарські землі в Україні купують і продають в умовах мораторію. Не секрет, відбувається це за активного сприяння чиновників центральної та місцевої влади. Оголошення на кшталт "Куплю земельний пай", "Зміню цільове призначення земельної ділянки" непоодиноко доводиться бачити на стовпах поруч з сільрадами. Хто не визнає - обхід мораторію шляхом зміни цільового призначення ділянок - це вже класика... Втім користаються від такого "дерибану" в більшості аж ніяк не селяни. Отримавши права на земельні паї, не всі власники добилися виділення ділянок в натурі, й лише одиниці з тих, хто добився, змогли цими правами свідомо скористатися (самостійно перевести землі с/г призначення в категорію "під забудову" і продати). Користаються здебільшого інші...В приміських селах Івано-Франківська нині спостерігається справжній будівельний бум. Попит на землю в значній мірі формують будівельно-інвестиційні компанії, а також заробітчани. Останні, не знаючи реального ринку цін, "клюють" на подекуди значно завищені "апетити" продавців... Так, сотка землі у Вовчинцях та Угорниках коштує 4-5 тис. у.о., у Микитинцях - 3 тис. 500 у. о., Крихівцях - 3 тис. у. о., Угринові - 2-2 тис. 500 у. о. Однак, погодьмося, в порівнянні з Івано-Франківськом, де сотка землі в центральній частині міста коштує 10-15 тис. у.о., а в спальних районах - від 5 тис. до подекуди 10 тис. у.о., ціна землі у приміській зоні для декого видається як задарма. Звідси і ласі погляди у бік сільрад. У Вовчинцях... ...У селі Вовчинці Івано-Франківської міської ради - скандал. 15 лютого цього року проти сільського голови за статтями зловживання службовим становищем та підробка документів обласною прокуратурою порушено кримінальну справу. Сьогодні селяни згадують символізм походження назви села. Вовчинці - від слова вовки. Колись на території, де сьогодні розташоване село, були чагарники, в яких мешкали вовки. Хижаки нерідко, аби поживитися, заходили в місто. Тепер "вовки" з міста (бажаючі прихопити сотку-другу вовчинецької землі) полюють на село...За словами ряду депутатів Вовчинецької сільської ради, впродовж п'яти років земельні ділянки для мешканців села не виділяли. "Офіційно не виділяли. Зовсім інакше було неофіційно. І то в значній частині не для мешканців села". За свідченням депутатів, які вони дали обласній прокуратурі, сільський голова разом з секретарем сільської ради систематично впродовж останніх років здійснюють фальсифікацію протоколів сесій сільської ради, через що незаконним шляхом проводять виділення земельних ділянок в с.Вовчинцях. "Як свідчать зібрані нами заяви депутатів минулого скликання (2002-2006 р..), посадовими особами сільської ради протягом трьох останніх років сфальсифіковано більше десяти протоколів сесій сільської ради", - мовиться у зверненні депутатів на адресу прокурора області М. Гошовського. Кому революція, кому бізнес "В нас здійснюється масове і систематичне фальшування. Сесії відбуваються з одним порядком денним, а потім через якийсь час голова та секретар просто вписують у рішення сесії інші рішення щодо виділення землі", - розповідає голова земельної комісії цього і минулого скликань сільської ради Іван Федорів.Доходить до цинізму. Так, під час президентських виборів у розпал помаранчевої революції у Вовчинцях, як і по інших радах, відбулася сесія на підтримку всенародно обраного президента Віктора Ющенка. На порядок денний виносилося лише одне (політичне) питання. Втім, як згодом з'ясувалося, сільський голова тут мав свої інтереси і, аби не перетруджувати депутатів "буденними" проблемами в час такого "душевного здвигу" як революція, поруч з питанням про підтримку "всенародно обраного" вписав у протокол засідання ще ряд питань. Все це випливло аж тепер, коли різноманітні рішення почали реалізовуватися масовим спорудженням будинків. Заповідна зона Одна з найцінніших земель у Вовчинцях - урочище "Козакова долина". Понад 100 гектарів землі сільськогосподарського призначення - це заповідна зона, де ростуть цінні рослини. Однак і сюди вже добралися "міщани". Одна з промислових груп (за якою, подейкують, "стоїть" чиновник з "білого дому") незабаром тут на ділянці в півтора гектара зводитиме готельно-котеджний комплекс. Бізнес-структура вже отримала дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт і технічні умови на будівництво.За словами депутата сільської ради, члена бюджетної комісії, а в минулому сільського голови с.Вовчинців Василя Пагулича, для того, щоб не платити в бюджет "зайвої" копійки, зацікавленими в оборудках використовуються добре перевірені схеми. Скажімо, через договір оренди. "Надається договір оренди, за яким в рік фірма сплачує, скажімо, 3 тис. грн. Будується будинок. Якщо будинок побудований, то, згідно зі статтею 42-ю Земельного Кодексу України, земля під будинком і довкола нього автоматично переходить у власність фірми. Бюджет коштів не отримує", - розповідає пан Василь. Інший приклад, за словами депутатів сільської ради, один гаражно-будівельний кооператив, "який не має ні оренди, нічого, звертається до сільського голови, мовляв, просимо землі гаражно-будівельного кооперативу перевести в землі запасу села. Тут же сільський голова, не виносячи це питання на сесію, самостійно приймає рішення про включення цієї землі до земель запасу і того ж дня виділяє тих 60 сотих під будівництво кооперативу". Отримали у Вовчинцях земельні ділянки і ряд чиновників з "білого дому". Мотивація для виділення ділянок під будівництво була наступною: "Вони допомагають селу, ми також мусимо їм віддячити". "Але ж вони давали бюджетні кошти (у Вовчинцях свого часу завалився міст, тож кошти виділялися з обласного бюджету), а село розплатилося народною землею", - зазначають депутати. Мораторій чи обман? У січні цього року Верховна Рада конституційною більшістю голосів ("за" - 367) подолала президентське вето і в черговий раз продовжила мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. Втім якщо це не самообман, то обман селян, для яких наші обранці так стараються. Як бачимо навіть на прикладі Вовчинців, земля вже давно - товар. Однак товар для обраних, для тих, хто, як прийнято говорити, при "кориті". Тепер це "корито" має бути ще більшим чи вищим, адже умови стають жорсткішими. Простим селянам тепер купити чи продати землю (нехай і в тіні) буде непросто. Внаслідок прийнятих на початку року поправок, реалізація схеми зі зміни цільового призначення землі можлива лише за умови повернення землі у комунальну (державну) власність з подальшим переоформленням. А це вже накладно, доступ випадкових осіб до купівлі-продажу та переоформлення паїв обмежено... ЗАХІДНИЙ КУР'ЄР |
