У новому 1945 році радянська влада на Західній Україні продовжує придушувати опір українських партизанів. У тодішній пресі з'являється розпорядження начальника управління НКВС у Станіславській області полковника держбезпеки Михайла Завгороднього, в якому учасникам ОУН та УПА пропонується "добровільно з'явитися з спокутою групами та поодинці, станичним, підрайонним, районним, повітовим, окружним і обласним керівникам ОУН, командирам куренів, сотень, чот, роїв, боївок, кущів самооборони, служби безпеки і жандармерії УПА з'явитися зі зброєю та майном для здачі".

Тих повстанців, які добровільно зголосяться і припинять збройну боротьбу, обіцяють "після бесіди" звільнити. Особам призовного віку дають три дні на облаштування сімейних справ, а потім забирають їх до "лав героїчної Червоної Армії", відсилаючи на фронт. Тих, хто продовжує чинити опір, енкавеесівці погрожують знищувати, "а їх сім'ї, як посібників і соціально небезпечний елемент - виселити у віддалені місцевості СРСР".

Щоб створити враження дієвості радянської пропаганди, впродовж січня 1945 року єдина на той час офіційна газета області "Прикарпатська правда" регулярно друкує покаянні листи колишніх бандерівців.

"Я, вчитель с. Колодіїв Галицького району терором був затягнутий в банди УПА 16-го серпня 1944 року... Більше, як чотири місяці я ховався по лісах у криївці. 25 січня 1945 року я здався бійцям Червоної Армії. Не поступив я так, як казали бандитські провідники, щоб зірвати гранату, а не здаватись. Здався тому, щоб дати приклад іншим...

Члени УПА! Звертаюся до вас - голосіться поки час. Звертаюся до вас, члени банд Галицького повіту: "Довбуш", "Залізний", "Вій", "Байдак", "Жук", "Карпо", "Рак", "Крук", "Бабій" та інші провідники і члени, яких я знаю - приходьте до радянської влади, вам простять і по-культурному з вами обійдуться".

Такі листи друкуються ледь не в кожному номері газети. Згодом ці епістоли стають лаконічнішими, ніби написаними під одну копірку, зате підписів під листами стає більше, що має свідчити про масове складання зброї повстанцями. Власноручні підписи "бандерівців" часто зроблені одним і тим же почерком.

Тим часом на початку січня суд у Станіславі ухвалив вирок трьом повстанцям, яких взяли у полон під час бою: смертна кара через повішення. Виконання вироку було прилюдним. Ось як цю подію описала "Прикарпатська правда".

"Позавчора, в неділю 14 січня на базарній площі Станіслава було виконано вирок суду. Тисячі трудящих міста і околишніх сіл були присутні при виконанні вироку над гітлерівськими наймитами з так званої УПА - Маланюком, Чупренком, Рошнівським. Буря глибокого схвалення і задоволення прокочується серед присутніх, коли прокурор проголошував вирок суду..."

ГАЛИЦЬКИЙ КОРЕСПОНДЕНТ