"Нам не по дорозі з демократами і лібералами, бо вони йдуть на компроміси з недругами України". Агітаційні плакати такого змісту заздалегідь і масово були поширені в Івано-Франківську та населених пунктах області і запрошували на зустріч з лідером ВО "Свобода" Олегом Тягнибоком. Мало кого вони залишили байдужим. "Та як він посмів!", - обурено звучало з вуст одних. "Молодець, так їх і треба. Вже процвиндрили все, що могли!", - відповідали інші.

В результаті - зал Народного дому № 1, що на вулиці Шевченка, 1, ще за півгодини до початку зустрічі 17 грудня був заповнений вщерть. А протягом понеділка робочий телефон офісу міської організації ВО "Свобода" розривався від обурення тих, що на зустріч не змогли потрапити - "Чому не замовили більшого залу!?".

Зустріч складася з двох умовних частин: презентації нового керівного складу обласного й міського комітетів партії та програмних виступів представників Політичної ради партії і самого Олега Тягнибока.

Руслан Зелик та Любомир Стринаглюк від недавнього часу очолюють відповідно Івано-Франківську обласну й міську організації ВО "Свобода". А наскільки їхні підходи до політичної праці є відмінними від попереднього керівництва - свідчить організація теперішнього заходу та його порівняння з напівпорожнім залом в аналогічній передвиборчій зустрічі взимку 2006 р.

Цілковитою несподіванкою для залу була хвиля, коли Олег Тягнибок у якості члена політради партії представив Олександра Сича - добре відомого в місті та області політика й аналітика, недавнього кандидата на посаду мера міста Івано-Франківська, а теперішнього депутата обласної ради. Донедавна він ще був позапартійним, а відсьогодні визначився, бо вважає: "Коли бульдозер Януковича згортає до політичної прірви розсварених і збанкрутованих демократів та лібералів, єдиним бастіоном для українців залишається націоналістична "Свобода".

За ним до слова були запрошені непересічні особистості сучасного культурного життя України і члени політради ВО "Свобода" - народний артист України Богдан Бенюк та науковець і палка захисниця української мови Ірина Фаріон. "Ми одного із вами виховання і нас об'єднують спільні мовні, культурні, моральні і політичні цінності, які в змозі захисти тільки ми самі і ніхто окрім нас цього не зробить", - звучало рефреном їх виступів. "На похилене дерево навіть кози скачуть", - пересипала свою мову влучними перлами народної мудрості Ірина Фаріон, закликаючи плекати стійкість переконань та принциповість національної позиції.

Однак кульмінацією зустрічі став виступ самого Олега Тягнибока. Він глибоко та аргументовано проаналізував розвиток політичної ситуації протягом останніх двох років та дав характеристику існуючого політичного становища. Перелік дат, подій, цитування документів - і перед зором слухачів постає картина, коли зайнята сваркою за крісла "помаранчева" влада крок за кроком здає національні позиції, а врешті і сама опиняється на маргінесі політичного життя.

На одвічно актуальне питання "Що робити?", Олег Тягнибок відповідає - "Творити національну опозицію". При цьому він уточнює, що проголошувана ним "національна опозиція" відрізняється від "просто опозиції" Юлії Тимошенко тим, що в основі її формування мають лежати два основні принципи: 1) національна ідеологія і 2) люстрація опозиційних рядів від трьох "К" - комуністів, кагебістів і кучмістів. Механізм її творення лежить в площині саморозпуску всіх правих партій та об'єднання їхнього членства, що пройшло сито вказаної люстрації, в одну політичну силу.

Олег Тягнибок вважає, що стара партійна номенклатура існуючих національно-демократичних партій морально здеградувала в процесі гонитви за власними матеріальними дивідендами і неодмінно - бажає того чи ні - поступиться місцем молодому поколінню українців, що народилося вже у Незалежній Україні.

"Хто наші союзники і партнери?". Відповідаючи на це питання, Олег Тягнибок лаконічно зазначив: найперший - КУН. При умові, якщо позбудеться із свого найвищого керівництва "Льоші-мерседеса". Далі - Українська народна партія. При умові - якщо визначиться із стійкістю і принциповістю своїх позицій. Бо наразі позиція цієї партії залежить від наявності владної "цукерки" - партія цілком лояльна до влади, якщо має декілька владних посад і переходить в "жорстку опозицію", коли їх позбувається. І врешті, ситуативним союзником є партія "Батьківщина". Ця "ситуативність" диктується тим, що в неї відсутній чіткий національно-ідеологічний стрижень, а наявність в її рядах фельдманів, бродських, коломойських тощо не дозволяє такого стрижня сформувати.

Відповідаючи на численні запитання, Олег Тягнибок в притаманній йому відвертій манері розвіяв ряд недружелюбних міфів і наклепів. А зокрема про те, що націоналістична ВО "Свобода" не бажає об'єднуватися з національно-демократичними силами. Оскільки, найбільше таких закидів лунає зі сторони НС "Наша Україна", то він риторично апелює: "Згадайте, хто після виступу на горі Яворина виганяв мене з "Нашої України" і хто хотів засадити на 5 років до тюрми?! А вони сьогодні сміють заявляти, що я не хочу з ними об'єднуватися?!".

Олег Тягнибок пообіцяв, що аналогічні зустрічі стануть регулярними й частими - і не тільки в Івано-Франківську, але й по цілій області. На завершення могутнє й збадьорливо-оптимістичне "Ще не вмерла Україна" струснуло історичним залом Народного дому.

ПІАР