Нестандартна ситуація, що склалася на калуському ЗАТ "Магній", цього понеділка спонукала його працівників вдатися до рішучих дій. За інформацією голови профспілки заводу Ярослава Турчинського, понад 100 працівників блокують заводоуправління з єдиною вимогою: вони хочуть нарешті зустрітися з номінальним керівником підприємства, якого, як стверджують працівники у своєму зверненні, поширеному минулого тижня, ще на підприємстві не бачили.

Зауважимо, що проблеми "Магнію" не нові та добре відомі не лише в Калуші, але й у Секретаріаті Президента, облдержадміністрації, прокуратурі, куди працівники заводу не раз зверталися за допомогою у вирішенні своїх проблем. Зокрема і щодо виплати заробітної плати ще за травень цього року. У розпорядженні редакції є звернення до Олександра Лазорка, під яким стоять підписи 88 працівників заводу. Наразі ми не змогли зв'язатись із ним самим. Утім, не полишаємо надії на те, що нам вдасться отримати коментар стосовно ситуації на підприємстві від його керівника.

Звернення працівників ЗАТ "Магній", що в м. Калуші, до в. о. голови правління ЗАТ "Магній", керівника НПЗ "Галичина", депутата Івано-Франківської обласної ради п. Лазорка Олександра Івановича Сильне обурення викликало в нас, працівників магнієвого заводу, коли ми довідались, що у Вас склалась думка про всіх нас, працівників магнієвого заводу, "як п'яниць, злодіїв, нероб, що лишень загоряють на траві та вимагають зарплати".

Більшість із нас пропрацювала на підприємстві не один десяток років, віддала рідному заводові, можна сказати, частку життя і здоров'я й жодного разу не мала ні зауважень, ні покарань та завжди добросовісно ставилась до своєї роботи. Важка доля спіткала наш завод, коли 1999 року зупинили виробництво, яке фактично дало життя всьому комплексові "Хлорвініл", а пізніше - "Оріані". Проте ми зберегли обладнання, трудовий потенціал та, доклавши зусиль і старання, змогли в 2005 р. відновити та запустити в дію виробництво, у що мало хто вірив (причому випустити продукцію високої якості). Але недовго довелось нам радіти та планувати перспективи щасливого майбутнього. Не пропрацювавши і року, наприкінці 2005-го підприємство, незалежно від нас, працівників, знову зупинили, не вийшовши навіть на 20% потужності заводу. Про причини та чому так склались обставини нам важко зрозуміти, але зі свого боку ми робили все, щоб підприємство працювало, щоб були робота та мізерна зарплата за виконану роботу.

У нашому місті Калуші дуже тяжко знайти альтернативну роботу, а виїхати до Італії чи Іспанії не всі мають можливість і кошти (бо за виїзні документи потрібно заплатити не одну тисячу євро, а звідки їх узяти?). Тому й тримаємось ми за будь-яку роботу, адже вдома за кожним працівником нашого горе-заводу стоять сім'ї, напівголодні діти, які пішли до школи без форми і зошитів, а вчитись їм треба. Тому ми хочемо і просимо, щоб Ви, Олександре Івановичу, зустрілися з нами - трудовим колективом магнієвиків, бо ми, чесно кажучи, за весь цей період, як Ви є нашим керівником, не знаємо, як Ви виглядаєте та пояснили нам, чому Ви такої негативної думки про людей, яких Ви ніколи не бачили? А також розказали нам про ті плани та перспективи нашого підприємства, про які Ви говорили на нараді в облдержадміністрації, та й як нам, працівникам, дожити до того часу?

А щодо роботи та дисципліни (про що доповідають Ваші "інформатори"), то, на нашу думку, Ви як керівник у першу чергу відповідаєте за те, щоб у нас була робота, і прав та механізмів у Вас достатньо, аби навести порядок, а не судити про всіх за окремими випадками.

ГАЛИЧИНА